Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Під час проведення оборонного огляду, результати якого затверджені Указом Президента України № 106 від 24 березня 2020 року, було зроблено оцінки майбутнього безпекового середовища на період до 10 років. Вони охоплюють глобальний, регіональний та національний рівні. Саме ці оцінки, за словами Міністра оборони Андрія Тарана під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30», лягли в основу Стратегії воєнної безпеки України. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
– Серед основних чинників, які впливають на воєнну безпеку України, на глобальному рівні можна відзначити руйнування системи міжнародної безпеки, посилення боротьби за ресурси, загострення конфліктів і поширення тероризму тощо. На регіональному рівні ймовірна дестабілізація ситуації на Балканах, у Балтійському і Чорноморському регіонах, на Кавказі та у Східній Європі внаслідок агресивних дій Російської Федерації, – зазначив Андрій Таран.
Як повідомив Міністр, така зовнішня та воєнна політика Кремля загрожує національній безпеці України та інших держав басейнів Балтійського і Чорного морів. Також, може призвести до подальшої ескалації збройної агресії проти України та спровокувати міжнародний збройний конфлікт у Європі.
– На національному рівні головним безпековим аспектом у воєнній сфері залишається розв’язана Російською Федерацією гібридна війна проти України, – звернув увагу Андрій Таран.
За результатами оцінки майбутнього безпекового середовища, додав Міністр оборони, визначені ймовірні сценарії та варіанти застосування сил безпеки і оборони.
– З огляду на такий підхід, у Стратегії нацбезпеки визначено й модель організації всеохоплюючої оборони. Вона передбачає завчасне планування та підготовку, розгортання тероборони, відсіч і стримування збройної агресії. Також, застосування сил оборони, військового резерву, руху опору та всіх мобілізаційних ресурсів і, насамкінець, постконфліктне врегулювання, – резюмував Андрій Таран.
