Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Авіадвигуни, розроблені ДП «Івченко-Прогрес», застосовують на 60 типах літальних апаратів у 104 країнах світу.
Державне підприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка зробило вагомий внесок у розвиток світової авіації й нині є лідером авіадвигунобудування України. Очолює його Генеральний конструктор, доктор технічних наук Ігор Кравченко, який тут працює вже понад 40 років. Підприємство спеціалізується на створенні двигунів для багатьох типів літаків і вертольотів, а також приводів і спецобладнання індустріального застосування. Авіадвигуни, розроблені ДП «Івченко-Прогрес», застосовують на 60 типах літальних апаратів у 104 країнах світу. Тут сформовано високопрофесійний колектив талановитих фахівців-однодумців, які пройшли чудову школу науковмісткого та високотехнологічного виробництва й нині створюють авіамотори світового рівня.
З 2007 року підприємство входить до складу НВО «Корпорації «О. Івченка», а з 2011 року — в державний концерн «Укроборонпром». У 2016 році Міністерством освіти і науки України «Івченко-Прогрес» внесене до державного реєстру наукових організацій.
В інтерв’ю кореспондентам АрміяInform директор ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка, генеральний конструктор Ігор Кравченко розповів про історію та сьогодення підприємства.
— Ігорю Федоровичу, ви не тільки керівник, а й свідок багатьох років історії підприємства. Розкажіть коротко, як «Прогрес» пройшов цей шлях, чим славиться й пишається колектив КБ?
— Так, підприємство 5 травня відзначатиме 76-ту річницю з дня створення. Але, якщо бути об’єктивними, авіаційні двигуни на запорізькій землі розробляють уже понад століття — з 1916 року. Конструкторське бюро має назву «Прогрес», тому що ми завжди були на вістрі розвитку авіаційної науки та впровадження передових технологій. І якщо взяти нашу історію, то на початку це були поршневі двигуни. По суті, ми починали свій розвиток з малої авіації. Так, перші серійні вертольоти Мі-1 літали з нашими поршневими двигунами. І наші мотори також підіймали в небо такі літаки, як-от: Як-18, Як-12, Ка-15, Ка-18. Далі на підприємстві почали займатися турбогвинтовими двигунами для літаків Ан-10, Ан-12, Ан-32, Бе-12 і сімейства Іл-18. Ми зробили свого часу найнадійніший турбогвинтовий двигун АІ-20, який експлуатується і нині. Потім ішло сімейство авіадвигунів на літаки Ан-24, Ан-26, Ан-30. До речі, літак Ан-24 Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО визнала найнадійнішим літаком у світі за підсумками 2004 року. І наш двигун у цьому критерії надійності, як ви самі розумієте, відіграє велику роль.
Також ми були першими в Радянському Союзі, хто створив двоконтурні двигуни для пасажирських регіональних літаків Як-40. Модифікації цих двигунів застосовують на чеських навчально-тренувальних літаках L-39. З часом ми розробили перші в Радянському Союзі двигуни з великим ступенем двоконтурності, що підвищує ККД двигуна. Це сімейство турбореактивних двоконтурних двигунів Д-36 для літаків Ан-72, Ан-74, Як-42. Найбільші літаки у світі — «Руслани» та «Мрію» — підіймають у небо також наші двигуни Д-18Т. Найбільший серійний транспортний вертоліт Мі-26 оснащений нашими найпотужнішими у світі турбовальними двигунами Д-136. Перший у світі серійний турбогвинтовентиляторний двигун Д-27 також розроблено у нас для літака Ан-70, який і нині на 15 % економніший найпередовішого закордонного двигуна.
— Над якими новими проєктами й темами авіаційного призначення сьогодні активно працюють на підприємстві?
— «Прогрес» успішно розвивається й сьогодні. У нас уже вдало експлуатується сімейство моторів для літаків Ан-148, Ан-158, Ан-178. Дослідний зразок Ан-178 літає і ви знаєте, що Міністерство оборони України замовило три такі літаки. Отже, ми плідно працюємо й над цим напрямком. Також ми модернізували двигуни АІ-25ТЛ в модифікації ТЛШ, і Повітряні Сили України в навчальній авіації літають на літаках L-39М1, які оснащені цим двигуном.
Ми по-новому ведемо нашу історію й випустили цілу гаму двигунів для малої авіації. Це сімейство моторів АІ-450, які використовують на вертольотах Мі-2МСБ, турецькому безпілотнику Акіncі, навчальному австрійському літаку DART-450, а також на деяких китайських літаках. Також ми працюємо над ще одним великим проєктом — модернізацією двигунів Д-18Т для літаків Ан-124 «Руслан». Це двигуни Д-18 серії 3М та 3А і, я думаю, завдяки цим модифікаціям «Руслани» як мінімум ще 20 років перебуватимуть у повітрі й успішно експлуатуватимуться. Ми не стоїмо на місці й займаємо провідні позиції у світі з виробництва двигунів для навчальної та навчально-бойової авіації. Це сімейство двигунів АІ-25ТЛ, АІ-322, які широко застосовують у Китаї на навчально-тренувальних літаках К-8 і L-15.
Окрім цього, ми розробляємо більш потужні модифікації цих двигунів. Займаємося також і прямоточними двигунами для високих швидкостей. Так, разом з КБ «Південне» реалізуємо проєкт «Блискавка», в якому теж робимо двигун. Отже, сьогодні ми виводимо на ринок цілу гаму нових авіамоторів. Разом з нашими партнерами з «Мотор Січ», підприємствами харківського куща, одеськими заводами, які роблять нам електроніку та агрегати ми провели велику роботу. І розуміючи, що авіація з точки зору різноманітних санкцій дуже ризикова галузь, разом з «Мотор Січ» і підприємствами, що я згадав раніше, ми локалізували виробництво всіх агрегатів та комплектуючих для авіаційних двигунів у себе в Україні. Робота проведена дуже велика й це практично без державної підтримки. Наразі ми не маємо ні оборонного замовлення, ні цільового державного фінансування та будь-яких державних програм. Тож завдяки правильній політиці підприємство в цілому розвивається стійко. Ми дуже цінуємо всіх наших партнерів і розвиваємо з ними взаємовигідні відносини. Це коротко по наших основних напрямках розвитку.
— Хто Ваші клієнти? Куди постачаються двигуни?
— Попит на нашу продукцію є. Понад 70% іде на експорт. На сьогодні наш головний замовник на нові двигуни — це Китайська Народна Республіка. А в цілому працюємо з арабськими, африканськими країнами, Індокитаєм, Австрією, Туреччиною та іншими. Ми підтримуємо відносини та працюємо з понад 100 країнами світу. Туди поставляємо свою продукцію або обслуговуємо двигуни нашої розробки.
— Який найстарший двигун виробництва «Прогресу» й досі підіймає в небо літаки?
— Я можу сказати, що найстарший — це двигун сімейства АІ-20. Цьому моторові вже понад 60 років. Він успішно експлуатується і, я думаю, що буде експлуатуватися ще не менш ніж 20 років. Це точно!
— Розкажіть про двигун, розроблений і вироблений на підприємстві, який не має аналогів у світі, про конструкторську роботу, яка ведеться нині?
— Ми реалізували перший у світі проєкт надсучасного гвинтовентиляторного мотора. Це проєкт Ан-70. Але, на жаль, нині у нас є лише один літак. Він прийнятий на озброєння. Це дуже мало, хоча технічних проблем для того, щоб цей авіаційний двигун виробляти, немає. І другий проєкт, який ми реалізуємо — це двигун АІ-28 для наступного покоління літака Ан-178. Через коронавірус і певне фінансове становище наших партнерів цей проєкт іде не так швидко, як нам би того хотілося. Ми його реалізуємо, але темпи, на жаль, повільні. Нам не вистачає фінансування, але головне слово в цьому питанні повинна сказати наша держава. І вона вже зробила крок — створила Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Впевнений, що другим кроком має бути ухвалення Програми розвитку авіації України. Країна, яка хоче розвивати авіаційну галузь, повинна мати цю програму. Поки її немає, то наші закордонні партнери й потенційні покупці не сильно вірять, що ця галузь в Україні розвиватиметься. Тому потрібен сигнал на рівні держави щодо ухвалення програми розвитку авіації. Тоді держава ставитиме цілі. Нині, по суті, ми ведемо свою політику розвитку спільно з «Мотор Січ», з ДП «Антонов». Але це тільки наші зусилля і внутрішніх резервів, на жаль, не вистачає для того, щоб повністю розгорнути програми. У світі немає прецедентів, де б авіація розвивалася без підтримки держави. Просто таких країн не існує…
— Розкажіть про колектив «Прогресу». Як створюються сучасні авіадвигуни?
— У нас чудовий колектив. На підприємстві працюють близько 2700 осіб, половина з яких люди з вищою освітою. У нас дуже наукомістка промисловість і продукція. Щоб ви розуміли — 1 кг авіаційного двигуна коштує близько 4200 доларів, а один кілограм пшениці приблизно 20 центів. Тобто авіаційна техніка дуже дорога, тому що перед її експлуатацією здійснюється відповідні великі етапи підготовки, проведення випробувань, отримання дозволів і сертифікатів тощо.
Хочу зазначити, що ми виконуємо всі світові норми, які необхідні, щоб авіаційну техніку допустити до експлуатації. По-іншому й бути не може. Тому наші двигуни надійні. В нашому експериментально-випробувальному комплексі, який є надпотужним у Європі, вони проходять усі випробування, й непередбачені випадки, які бувають у житті під час експлуатації двигуна — чи то обмерзання, град, зливові дощі та інші. Я сам літаю на літаках з нашими двигунами й абсолютно впевнений, що ніякої небезпеки немає, тому що вони пройшли всі перевірки. Це, напевно, найкраща реклама, що я не боюся літати та не обираю якусь іншу марку літака, якщо є вітчизняні літаки з нашими моторами. Завжди літаю на літаках з нашими двигунами, тому що є впевненість в їхній надійності та якості.
— Де здобувають освіту молоді фахівці? Чи є на підприємстві проблеми з кадрами?
— На щастя, сьогодні проблем з кадрами у нас немає. «Харківський авіаційний інститут» та Національний університет «Запорізька політехніка» — це два базові виші, які готують для нас спеціалістів. Ми радіємо, що працювати на виробництво приходить дуже здібна й талановита молодь. Також важливо, що на підприємстві розв’язано проблему наступності поколінь. Так, є фахівці, яким по 70-75 років, а є і 20-річні. А найголовніше, що присутня середня ланка — люди по 40-50 років, які, так би мовити, тягнуть основну роботу. Вважаю, що ми ведемо правильну кадрову політику, тому що завжди відмічаємо здібних фахівців.
Й у них є перспектива зростання. Люди бачать, якщо вони роблять конкретні справи та проєкти, вкладають у роботу свою душу, то їм завжди буде просування. А це — призначення на нові посади й підвищення зарплати. Таким чином на виробництві вибудовано своєрідний ланцюжок усіх фахівців. Я б сказав, що «Прогрес» — одне з небагатьох підприємств у світі, яке володіє повним циклом розробки авіаційного двигуна та всіх його систем. Таких фірм у світі, напевно, можна порахувати на пальцях однієї руки.
— Яка зарплата на підприємстві?
— На сьогодні середня зарплата — 21 тис. грн. А провідні фахівці отримують удвічі більше. У нас дуже добра система заохочень. Як керівник розумію, потрібно, щоб було ще краще, але все залежить від замовлень. Ми можемо зробити за замовленням будь-який двигун, але хто його профінансує? Будь-яка держава намагається стимулювати свої підприємства.
— Останні події показали ефективність БПЛА. Знаємо, що ви теж включилися в цю роботу. Розкажіть про це.
— Так. Щодо безпілотної авіації, то перший напрямок — це безпілотники легкого класу. Тут у нас є сімейство двигунів АІ-450. Не є таємницею, що турецькі літаки Акіncі, літають саме з нашими моторами. Також, як я вже казав, ми ведемо низку проєктів для навчальної та навчально-бойової авіації, і ці двигуни всім відомі. Це сімейство двигунів АІ-25ТЛ та АІ-322. Ці мотори відмінно підходять і для ударних безпілотників.
Загалом ми бачимо, що у проєктах безпілотників, які розробляють у світі, застосовують двигуни практично такого ж класу. Тому тут, я вважаю, що наші перспективи непогані й ми ведемо переговори з деякими замовниками щодо реалізації цих проєктів. Ми обговорюємо з вітчизняним Міноборони проєкт безпілотника з нашим мотором. Його доля на сьогодні невідома. ДП «Антонов» зібрало під своєю егідою кооперантів. І ми бачимо, що у нас є всі компетенції з розроблення такого безпілотника, апаратури, систем, включаючи й озброєння. Але ми, як завжди, втрачаємо темпи, хоча могли б допомогти своїй армії, оснастивши її передовими БПЛА, не кажучи вже про дуже добрий експортний потенціал. Напевно, знову чекатимемо, щоб у когось щось купити… Ми викидаємо сотні мільйонів на закупівлю техніки, яку могли б продукувати в себе…
— Як Ви вважаєте, за який термін можна розробити таку машину?
— Мені легко казати, тому що двигун уже є! Я вам скажу, щоб його адаптувати, багато часу не треба. Якщо брати безпілотник під швидкість у районі 500 км/год, я думаю, що через два роки ми дослідний екземпляр могли б поставити. А з урахуванням, що потрібно провести весь комплекс випробувань, приблизно через 3,5–4 роки можна говорити про прийняття на озброєння. Щодо більш швидкісного безпілотника, то тут часу потрібно більше — приблизно 5 років. Ми могли б і цими проєктами зайнятися. Наголошую, що компетенції зі створення таких безпілотників є. Можемо навіть з кимось у кооперації їх робити. Я впевнений, що якби ми їх зробили, це зміцнило б можливості наших Збройних Сил й мало б дуже непоганий ринковий міжнародний потенціал.
— Розкажіть, як іде робота щодо проєкту «Блискавка»?
— Над напрямком надзвукової ракети ми дуже плідно працюємо з КБ «Південне». У цьому сенсі маємо гарний доробок і вже випробували прототип двигуна на ракету у себе на стендах. З нашого боку, я впевнений, що затримки не буде. Створення проєкту «Блискавка», як першого пілотного проєкту, це відпрацювання певних технологічних рішень. Проєкт гідний, і я вважаю, що нашій державі він під силу. І щодо фінансової складової, ціни на таку продукцію цілком помірні, тому ми матимемо своє, а не купуватимемо.
Ми працюємо і над космічними системами. Цей напрямок також розвиваємо з КБ «Південне». Це перший ступень ракети — прямоточні мотори, де ми можемо виводити носії до висоти 20-25 км й не використовувати рідкий кисень, а повітря. Тут ми бачимо перспективи зменшення витрат на доставку вантажів у космос. До речі, цей двигун багаторазовий, й апарат також може сідати й використовуватися багаторазово. Тому, я вважаю, що перспективи прямоточних моторів дуже непогані.
— Яка допомога потрібна підприємству з боку держави?
— Допомога потрібна одна єдина — треба ухвалити Програму розвитку. Як розвитку космосу, так і розвитку авіації. В Україні повинні бути такі програми. Що таке Програма? Програма — це воля держави розвивати ці технології. Це — як оголошення всьому світові щодо намірів про підтримку та розвиток цих галузей. І нам би було легше працювати. Не є таємницею, що багато країн світу, як наші конкуренти на авіаційному ринку, не зацікавлені у розвитку української авіації та космонавтики. Потрібно чесно казати, авіаційні та космічні підприємства України є прямими конкурентами великих концернів.
Тож ми маємо ще й жорстку, а іноді й дуже агресивну, конкуренцію на світовому ринку, яка включає не тільки економічний, а й політичний вплив. Тому наш шлях лише один — ми повинні шукати собі партнерів там, де хочуть розвивати авіацію, оскільки ясно, що доступ до будь-яких технологій обмежений, а в нас вони є. Ми показали, що наша техніка дуже добре експлуатується. У нас є ряд нових проєктів, які ми можемо реалізовувати. Тож шукаємо партнерів на ринку тих країн, які хочуть розвивати авіацію.
— Які у Вас плани та надії на майбутнє?
— Я за своєю природою оптиміст. За останні 30 років ми втілили у життя більше проєктів, ніж за всю історію підприємства. Це перспективні проєкти розроблення й виробництва сімейства малих моторів, двигунів для навчальної, регіональної, транспортної авіації, що нині дають свою віддачу. Тут ми завжди були лідерами. І там, де ми були лідерами, й далі намагатимемося зберегти свої лідерські позиції. Тим більше, що буквально днями ми захистили проєкт з нового двигуна, який розширить можливості сімейства двигунів АІ-322. З огляду на те, що двигун живе 60 й більше років, й те, що ми сьогодні розпочинаємо нові проєкти, впевнений, що ми вже зробили заділ на розвиток більш ніж на пів сторіччя.
Протягом доби на південному напрямку було знищено 113 окупантів й 51 одиниця озброєння та військової техніки.
Міністр оборони США Ллойд Остін оголосив, коли в Україну почне прибувати ескадрилья літаків F-16.
Заступниця Міністра оборони України Наталія Калмикова повідомила про ухвалення Міністерством охорони здоров’я наказу №714 від 25 квітня 2024 року, яким затверджені нові клінічні протоколи за темою «Бойова травма».
За даними слідства, 47-річний командир роти військової частини за $4 тисячі обіцяв «вирішити питання» щодо працевлаштування військовозобов’язаного на посаду водія до тилової військової частини, де сам служить.
Продовжуючи терор мирного населення прифронтових територій Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей, ворог застосував 15 ударних БПЛА типу «Ланцет», скинув з БПЛА різних модифікацій 225 осколкових боєприпасів.
Міністр оборони України Рустем Умєров 26 квітня 2024 року під час чергового онлайн засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» подякував колегам за підтримку протягом двох років.
Захищаємо світ
від 20100 до 120000 грн
Суми, Сумська область
Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….