У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України та Героя України Володимира Жемчугова Український інститут національної пам’яті (УІНП) презентував проєкт – відеорозмови учениці з ветеранами й ветеранками російсько-української війни. Під час діалогу лунають відповіді на найпоширеніші «дитячі» запитання: «що таке війна?» та «чому Росія прагне захопити Україну?»
На запитання Олі відповідає колишня аеророзвідниця Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Галина Клемпоуз (позивний «Перлинка»). Ветеранка розповідає дівчинці, що є діти, які не знають, що таке «жити в мирі без пострілів і вибухів». «Вони не знають, що таке ходити до школи, читати книги, гратися яскравими іграшками. Вони навіть не мають вдосталь води та їжі», — говорить Галина Клемпоуз.
«І що, тепер будуть стріляти?» — запитує дівчинка, побачивши «хмару війни». На що Перлинка їй відповідає: «Так, будуть стріляти, і буде страшно, бо кожна війна — це жорстокість, насилля, біль і сльози. І на війні вбивають людей…»
— І що, їх ніхто не захищає? — Захищають. Є сміливі люди. Це наші нові герої. Нині їхніми іменами називають вулиці та площі, на їхню честь встановлюють пам’ятники. — А чи може бути світ без війни? — На жаль, ні. Війни існують з давніх-давен. — То як же нам розсіяти хмару війни? — Для початку нам потрібно з’ясувати, де вона з’являється і з чого починається. — Напевно, якщо її роблять люди, то і починається вона в головах у людей? — Саме так. Ми всі відрізняємося не тільки зовнішністю, а й своїми бажаннями, мріями, цінностями, традиціями. Іще ми по-різному оцінюємо все те, що відбувається навколо нас, адже в нас різний менталітет, культура, традиції, а дехто вважає, що їхня культура та традиції кращі за інших, і вони хочуть змусити інших стати такими, як вони. — А хіба не можна домовитися робити або не робити щось? — У тебе із подругами теж бувають суперечки? — Бувають… — От бачиш, у цьому нічого дивного немає. І вам, мабуть, складно інколи дійти згоди. Нерідко буває, що двоє не можуть порозумітися: деякі сварки, образи тривають роками. А уяви, коли конфлікт триває між цілими народами! Тоді може хтось готовий помиритися, але це вже не має жодного значення, доки більшість вважає інакше…Невеличкий фрагмент дальшого діалогу Олі й Галини:
У двох інших відео відомі добровольці розповідають школярці Олі про види зброї, Організацію об’єднаних націй. Нині всі три відео є у вільному доступі на YouTube. Вони будуть корисними вчителям історії, учням середніх класів, військовослужбовцям, журналістам, державним службовцям, працівникам музеїв, бібліотекарам, фахівцям із національно-патріотичного виховання та громадським активістам.
Відео діалогів про війну – за посиланням:
