Про це повідомили в Національній поліції України у відповідь на запит АрміяInform. «З початку воєнного стану поліцією задокументовано 619 фактів…
Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (далі — Реєстр) — це автоматизована інформаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки й використання даних про військовозобов’язаних (призовників), створена провідними країнами світу для військового обліку своїх громадян.
Україна не є піонером у цьому питанні. Утім, в умовах війни воно для нас стало одним із ключових. Хоча б тому, що маємо чітко знати, якими силами зможемо відповісти ворогу у випадку його масштабної агресії. Недавно Міноборони надало для ЗМІ роз’яснення про стан справ у створенні такого Реєстру в нашій державі.
Хто і як веде Реєстр
Реєстр ведуть в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх військовозобов’язаних та призовників. Згідно із Законом України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних» власником Реєстру є Міноборони України, розпорядником Реєстру виступає Генеральний штаб ЗСУ. Розпорядник Реєстру обробляє відомості про військовозобов’язаних та призовників від імені власника Реєстру.
Кого заносять у Реєстр
Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військовою обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- Допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць.
- Призовники — особи, приписані до призовних дільниць.
- Військовослужбовці — особи, які проходять військову службу.
- Військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗС України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
- Резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві ЗС України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Провідними органами ведення Реєстру є обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки й оперативні командування. Органами ведення Реєстру в районі, містах Києві та Севастополі, у містах обласного значення без районного поділу та з ним є районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Вони забезпечують ведення Реєстру, наповнення та уточнення бази даних відомостями, що надають органи державної влади, здійснюють контроль за достовірністю облікових даних.
Як ведуть Реєстр
До Реєстру заносять та зберігають у базі даних персональні та службові відомості про військовозобов’язаних (призовників). До персональних даних відносять паспортні дані, відомості про місце проживання і перебування військовозобов’язаного, місце його роботи, відцифроване фото обличчя тощо. До службових даних відносять усю інформацію про виконання військовозобов’язаним (призовником) військового обов’язку та проходження ним військової служби, бойовий досвід і фізичний стан.
Цифровізація на сучасному рівні
Міністерство оборони України розробляє і втілює в життя низку проєктів цифровізації. Насамперед проєкти управління оборонними ресурсами. Зокрема, це автоматизація самостійної реєстрації військовозобов’язаним місця проживання або ж зняття з реєстрації у режимі онлайн на порталі Реєстру. Це не потребуватиме відвідування територіального центру комплектування та надання соціальних послуг. Орієнтовний термін впровадження — кінець 2021 року.
Одним із проєктів цифровізації є створення електронного військового квитка військовозобов’язаного (військового квитка офіцера запасу), який разом з іншими військово-обліковими документами автоматично створюватимуть на підставі даних, внесених у Реєстр. Якщо особа вже є в Реєстрі, вона автоматично отримає електронний військовий квиток.
Військовий квиток у вигляді Qr-коду
Окрім того, квиток існуватиме у вигляді ID-картки. Спочатку він буде доступний для тих, хто відслужив строкову, а згодом з’явиться в усіх військовозобов’язаних. В електронному військовому квитку будуть ті ж дані, що і в його паперовому аналогу. Користуватися ним буде так само просто, як і цифровою копією водійського посвідчення — пред’являтимуть його у вигляді Qr-коду. Орієнтовний термін впровадження — кінець 2022-го.
Підготував Віктор Шевченко
