Про це оператор безпілотних літальних апаратів батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Дмитро, який щойно повернувся на службу…
У Бердичеві відбувся масштабний захід із забору донорської крові. Ця акція тривала в санітарній частині артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича.
– Близько 20 військовослужбовців нашої бригади є донорами й здають кров на постійній основі, – розповідає заступник командира одного з артилерійських дивізіонів із морально-психологічного забезпечення лейтенант Сергій Болохівський. – Особисто для мене це – вже сьомий раз. А, напевно, один із найдосвідченіших донорів, який здавав кров уже десятки разів, це – старший прапорщик Михайло Шмідт.
Загалом до акції долучилося півтори сотні людей, 130 із яких – військовослужбовці, а решта – медики та ветерани війни на Сході держави на чолі з головою ГО «Спілка учасників АТО Бердичева та Бердичівського району» Павлом Гайдаманчуком. У недавньому минулому капітан Павло Гайдаманчук проходив службу в бригаді та брав участь у бойових діях на посаді заступника командира протитанкового дивізіону з МПЗ.
Донорська акція відбулась у суворому дотриманні заходів епідеміологічної безпеки. До того ж перед забором крові медики, а це були 11 лікарів та медичних сестер із Житомирського обласного центру крові, спілкувалися з донорами та перевіряли стан їхнього здоров’я.
130 воїнів-артилеристів здали майже 50 літрів безцінної життєвої рідини – по 350 грамів кожен. Усіх охочих здати кров пригощали смаколиками, які привезли з центру крові та продовольчого складу бригади. Адже кожному, хто бодай раз здавав кров, відомо: гарячий солодкий чай із печивом після втрати частини крові якнайкраще впливає на самопочуття.
Варто зауважити, що донорство у цій артилерійській бригаді є доброю й давньою традицією. Навіть виконуючи бойові завдання у районі проведення операції Об’єднаних сил, кожної ротації бердичівські гармаші знаходять час та можливості й здають кров там, в опорних лікарнях неподалік від пунктів своєї тимчасової дислокації. Захисники знають справжню ціну крові, тож не шкодують її для тих, хто її потребує.
