Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Діяльність благодійної організації «Фонд РУЄВИТ» не приносить прибутку її учасникам та націлена на пошуки ресурсів заради допомоги іншим. Якщо раніше рівненські волонтери проводили акції зі збору коштів, інформаційні кампанії в навчальних закладах, громадських місцях наживо, то тепер у зв’язку з обмеженнями, спричиненими COVID-19, працюють більше в режимі онлайн через свою сторінку в мережі Інтернет.
— Ми почали допомагати Збройним Силам України у 2014 році. З тих часів напрямків роботи стало набагато менше. Основним наразі залишається допомога воїнам, які виконують завдання в районі операції Об’єднаних сил. Здебільшого це — медикаменти, сітки. Іноді просять надіслати радіообладнання, автозапчастини, складові систем освітлення чи сигналізації. Сьогодні продовжуємо роботу над плетінням маскувальних сіток для гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», — розповідає волонтер благодійної організації Оксана Прокопчук.
На запитання кореспондентів АрміяInform стосовно підсумків роботи за крайній період, волонтери відповідають, що вже збилися з ліку, адже лише по одних сітках відлік за всі ці роки йде на тисячі… Охочі допомогти приходять до волонтерського центру у вільний час у будні, а хтось у вихідні, та головне — позначка «+» у контрольному списку навпроти слів «зроблено» й «надіслано».
— Ми плетемо ці сітки з любов’ю, — зазначає волонтер Олег Малевич. — Можливо, тут ще якась аура присутня від наших душ і, можливо, це надає додатковий захист. Хоч це вже з галузі паранормального, але це є… Хтось вважає, що плетіння сіток — суто жіноча робота, насправді це не так, бо принципи плетіння ніби одинакові, а свою «сітку-невидимку», чи як її ще називають волонтери, «сітка-оберіг», наші хлопці на бойових позиціях впізнали б одразу — там вузлик тугіший і малюнок особливий.
Фото та відео авторів
