Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
«Весна 2021 року нагадує: коли агресор декларує пакт про ненапад, завжди треба шукати таємну частину протоколів. У Москві ніколи не ховали далеко методичку, як подавати «пакт Молотова – Ріббентропа». Навіть більше: сьогодні, у цифрову епоху, кремлівські стратеги активують старий сценарій про «радіостанцію у Гляйвіці».
Про це інформує Міністерство оборони України.
Російські пропагандисти розганяють страшилки, орієнтовані на мешканців наших тимчасово окупованих територій, про нібито агресивні наміри сил оборони України й підготовку до якогось наступу. «Мілітаризація» інформаційного простору, заяви про відновлення бойових дій і відео ешелонів військової техніки Російської Федерації у напряму районів поблизу державного кордону України мають посіяти паніку серед населення України, залякати світову спільноту.
Водночас справжніми цілями нарощування Російською Федерацією військової присутності поблизу кордону України та на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим можуть бути посилення тиску на Україну з метою примушення до поступок у переговорному процесі та демонстрація, у тому числі — провідним державам Заходу, готовності до застосування збройної сили щодо України. Його Росія розглядає остаточним засобом досягнення своїх стратегічних цілей, якщо інші засоби виявляться неефективними. Стратегічною ж ціллю Російської Федерації щодо України залишається повернення її під свій контроль і зрив нашого євроатлантичного шляху розвитку.
Приводом для поновлення активної збройної агресії Росії проти України може стати як спровоковане загострення обстановки в районі конфлікту, так і звинувачення України у порушенні прав російськомовних чи «новообращенных» громадян Росії через масову роздачу паспортів РФ. Водночас необхідно зазначити, що активізація збройної агресії РФ проти України є можливою виключно за умов прийняття відповідного політичного рішення на найвищому рівні у Кремлі.
Україна — миролюбна держава, яка захищається від агресії Російської Федерації. Наші сили оборони міцно утримують захисні рубежі, аби вогонь «братньої любові» Російської Федерації не перекинувся на нашу мирну територію, щоб дати час та аргументи політикам і дипломатам змусити державу-агресора піти з України. Розпалені Росією багаття бойових дій можливо погасити лише політико-дипломатичним шляхом. Україна налаштована на цивілізований шлях повернення своїх тимчасово окупованих територій. При цьому не може бути жодних компромісів у відстоюванні інтересів України.
Спільні зусилля наших військових і дипломатів в Україні та на міжнародній арені вже не перший рік стримують Російську Федерацію від повномасштабних бойових дій, проте події останніх двох тижнів чітко демонструють, що ці зусилля необхідно збільшувати. Насамперед це стосується посилення санкційного режиму проти Російської Федерації, більш тісної співпраці в питаннях оперативного обміну розвідувальною інформацією, зокрема в районі Чорного моря, а також узгоджених дій наших дипломатів на всіх міжнародних платформах із засудження агресивних дій керівництва Кремля, які можуть мати руйнівні наслідки як для європейської системи безпеки, так і для світу в цілому.
РФ має розуміти, що будь-яка активізація агресії та ескалація безпекової ситуації матимуть чітку й потужну відповідь міжнародної спільноти. Найбільш переконливим і дієвим механізмом донесення до офіційної Москви стійкої та безкомпромісної позиції міжнародної спільноти, зокрема країн з європейського та євроатлантичного простору, щодо підтримки України є прискорення виконання рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо нашого членства в Альянсі. За останні 7 років Україна дуже багато зробила на цьому шляху, що було засвідчено наданням нам статусу Партнера НАТО з розширеними можливостями влітку минулого року. Головним елементом продовження цього процесу ми бачимо отримання Плану дій щодо членства в Альянсі в цьому році. Це є першочерговим пріоритетом українського політичного керівництва для зміцнення обороноздатності нашої держави. Євроатлантична інтеграція є запорукою суверенітету і територіальної цілісності України. Від такого рішення виграють як Україна, так і НАТО.
