Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
4 лютого 2021 року Олександру Блистіву виповнилося б 105 років від дня народження. Прожив усього 23 роки, проте залишив нам яскравий зразок мужності, готовності стати до важкої праці у вихованні молоді, незламності у поглядах, твердості у вчинках, любові до України.
14 березня 2021 року пластуни Мукачева і Хуста завітали до могили Олександра Блистіва, пластуна, члена ОУН та Карпатської Січі, учасника боїв за Карпатську Україну, який віддав своє життя у боротьбі з угорськими окупантами. З передсмертної записки Олександра Блистіва, написаної кров’ю: «Я, Олександр Блистів, 23-річний із Хуста, іду на смерть за те, що любив свою рідну Україну»… Олександр Блистів (пластове прізвисько – «Гайдамака») народився 4 лютого 1916 року в Хусті, в родині столяра. Навчаючись в четвертому класі народної школи став пластуном, пізніше, навчаючись вже у гімназії, був членом куреня «Самітній рись». Влітку 1938 року отримав звання скаут майстра і був призначений інструктором української мови, історії та географії України в першій пластовій «Лісовій школі». У вересні 1938 року став редактором пластового журналу «Молоде життя». У січні 1939 року на загальних зборах Українського Пластового Укладу Карпатської України О. Блистіва було обрано членом Головної команди Пласту.
Окупація Карпатської України Угорщиною припинила діяльність і «власне» існування Українського пласту. У найважчі для Карпатської України березневі дні 1939 року, коли угорські війська просувалися вглиб нашої землі, пластун-патріот боронив рідний край зі зброєю в руках. Схоплений угорською окупаційною владою, яка винесла йому смертний вирок.
Мукачівські пластуни куреня імені О. Блистіва, спільно з пластунами з Хуста, 14 березня 2021 року облагородили могилу свого патрона, а настоятель Боронявського монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці Чину святого Василія Великого, Отець Еміліян провів молебень, після чого була прочитана історична лекція про події на Красному Полі. Надалі українська молодь відвідала меморіал Красне поле, де, попри негоду, провели молебень за полеглими захисниками Карпатської України.
Карпатська Україна – маловідома сторінка героїчної історії нашого народу, важлива не тільки для Закарпаття, а й всієї держави. Вона була проголошена в складні часи, коли натхненна підтримкою нацистської Німеччини, Угорщина вдерлася на територію сучасної Закарпатської області. Саме 15 березня 1939 року закарпатці зробили свій внесок до літопису державотворення Незалежної України, давши запеклий бій окупантам на Красному полі, що поблизу міста Хуст. На жаль, слабо озброєні добровольці не могли ефективно протистояти кадровим військовим Угорщини. Ті українці, які залишились живі, були згодом розстріляні угорцями разом із поляками на Верецькому перевалі.
Карпатська Україна є прикладом прагнення українців до розбудови державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах. Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився з анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога.
Сьогодні нащадки полеглих героїв Красного поля зі зброєю в руках боронять східні рубежі своєї країни…
