Здається, що є спільного між надсучасними дронами та тракторцями? Тим більше — коли їх розділяє практично ціла епоха технічного прогресу — понад сто років. Виявляється, що така…
Офіцери Литовсько-польсько-української бригади імені князя Острозького взяли участь у церемоії встановлення пам’ятника на честь блаженного священномученика Омеляна Ковча.
Про це повідомляє пресслужба Генерального штабу ЗСУ.
Його встановили в німецькому концентраційному таборі Майданек — таборі смерті на території Польщі, приблизно за 4 км від центру міста Люблін, який було створено згідно з наказом Гіммлера від 20 липня 1941 як табір для утримання військовополонених.
На скульптурі польською, українською та на івриті вигравіювали фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім’ї:
«Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священник серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності».
Довідково.
Омелян Ковч (1884–1944) — український греко-католицький священник-місіонер, ісповідник, громадський діяч, патріот, праведник України, блаженний священномученик, покровитель душпастирів УГКЦ.
Омелян Ковч під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою. Допомагав полякам та українцям. У 1942 році за свою душпастирську діяльність його відправили до концтабору Майданек, де він продовжував служити серед в’язнів різних конфесій та національностей, заохочуючи тих, хто втратив надію на порятунок.
Помер у таборі Майданек 25 березня 1944 року. Його тіло спалено в крематорії.
