Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Сержант Микола Лавренчук – той самий навідник кулемета КПВТ, який першим відкрив вогонь по ворогу в чотирнадцятому році. За наказом командира роти Вадима Сухаревського, кулеметник погасив вогневу активність ворога і допоміг спецпризначенцям «Альфи». Фактично з першою чергою його кулемета і розпочалась активна фаза війни з російським окупантом.
Микола родом із Волині. На службу до бригади він прийшов зразу після строкової, яку проходив у полку спеціального призначення. Гарна фізична та професійна підготовка, участь у різних навчаннях, дозволила швидко адаптуватись у колективі десантників. І коли почалась війна, і їхню роту перекинули на Схід України – Микола був готовий до важких випробувань, які лягли на нього і його товаришів. Зі своїм підрозділом він пройшов найгарячіші бої першого етапу війни львівських десантників – на підступах до Слов’янська, за Георгієвку, Лутугине, Хрящувате, Новосвітлівку, Красне, Круглик, Переможне та Луганський аеропорт. В аеропорт вони вилетіли перші трьома ІЛ-76, успішно сіли й вночі очікували прибуття ще підкріплення – побратимів із Дніпропетровської бригади, але другий з літаків був підбитий у них на очах… А далі − важкі бої, де львівські десантники гідно протистояли російським окупантам. Микола зі своїми товаришами виходив одним із останніх із летовища.
Миколу Лавренчука згодом призначили командиром відділення, потім головним сержантом взводу, а тепер він – головний сержант батальйону. Пройшов навчання на всіх необхідних курсах його рівня, зокрема, й декілька курсів за кордоном, разом із підрозділом брав участь у міжнародних навчаннях. Бойовий досвід і досвід, набутий на курсах по стандартах НАТО, досвідчений сержант передає своїм підлеглим. У підрозділі в основному служать молоді хлопці, то ж роботи вистачає. Микола професійно займається швидкісною стрільбою, у складі команди бригади став переможцем минулорічної першості серед частин ДШВ і бронзовим призером першості Збройних Сил України. То ж, використовуючи кожну вільну хвилину, сержант займається з підлеглими, навчає, як виживати на війні, готує до майбутніх боїв.
− Сподіваюсь, що не завжди ми будемо вести позиційну війну і бути в окопах, настане час, і ми рушимо вперед звільняти нашу землю, то ж вміння швидко орієнтуватись і вести влучний вогонь на коротких дистанціях, як це було у чотирнадцятому році, нам згодиться якнайкраще, − каже головний сержант батальйону.
− Ми разом із перших днів на війні, і Микола, як сержант, практично зростав у мене на очах. Я впевнений у ньому, знаю його відповідальність і відношення до своїх обов’язків, у всьому його підтримую, − говорить про підлеглого командир батальйону.
У жовтні 2015 році Микола Лавренчук отримав відзнаку − Народний Герой України! Це найвища нагорода військовому від вдячного українського народу, який любить, цінує і пишається своїми достойними захисниками – такими, як сержант Микола Лавренчук і його бойові побратими-десантники!
