За пів століття виробництва кількість випущених «Бойових Соколів» упевнено наближається до 5 тисяч. Винищувач перебував і продовжує перебувати на озброєнні…
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону «Про Службу військового капеланства» № 4626, який пройшов обговорення у профільних комітетах і рекомендований до першого читання. Документ сформовано спільними зусиллями народних депутатів, військових священників, юристів, експертів з урахуванням досвіду капеланської служби в Україні та практик НАТО.
Про те, які правові новації чекають на військових священників, кореспондент АрміяInform поспілкувалася з головою робочої групи Комітету ВР України з національної безпеки, оборони та розвідки щодо підготовки згаданого законопроєкту народним депутатом Романом Костенком.
— Романе Васильовичу, яка головна мета законопроєкту про капеланство? Ким він зареєстрований?
— Законопроєкт № 4626 зареєстровано мною, напрацьовано робочою групою на базі Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Документ підписали 54 депутати з майже всіх фракцій. Нині він розглянутий головним профільним комітетом і комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики. Обидва комітети рекомендували парламенту ухвалити документ у першому читанні.
Під час обговорення законопроєкту були дискусії щодо деяких положень, але в цілому депутати підтримують його основну мету — зробити так, щоб задоволення духовно-релігійних потреб особового складу здійснювалося на належному рівні, а військові капелани, які його втілюють, отримали статус військовослужбовця та відповідні соціальні гарантії.
Однак у його розробленні ми не вигадували щось нове. Військові капелани і нині є у військових формуваннях, але, на жаль, їхня діяльність законодавчо не врегульована, і це призводить до багатьох проблем, зокрема і щодо законних підстав перебування в районі операції Об’єднаних сил.
Я не раз зустрічав капеланів на фронті й бачив їхню роботу. Майже завжди вони там перебували на волонтерських засадах. Зрозуміло, що їхня діяльність має бути врегульована законодавчо.
Винос Мета законопроєкту — зробити так, щоб задоволення духовно-релігійних потреб особового складу здійснювалося на належному рівні, а військові капелани, які його втілюють, отримали статус військовослужбовця та відповідні соціальні гарантії.
— Хто увійшов до складу робочої групи, що напрацьовувала проєкт закону про військове капеланство? Які конфесії найбільше представлені в українському війську?
— До складу робочої групи увійшли представники ЗС України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Міноборони, РНБОУ. Також у складі були військові капелани Православної церкви України, Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви в Україні, Духовного управління мусульман України, Української євангельської церкви та інші.
Таке широке представництво в робочій групі зумовлене поліконфесійністю нашої держави, і важливо почути думку й залучити до роботи представників різних релігійних організацій. Адже, не зважаючи, що згідно з опитуваннями, проведеними у війську, більшість особового складу становлять віряни ПЦУ (близько 70 %), 10 % — УПЦ МП; 7 % — УГКЦ. Однак це не буде проблемою, приміром, для протестантів чи мусульман. Духовно-релігійні потреби таких вірян теж будуть задоволені.
— Чи допустять до душпастирської роботи капеланів Української православної церкви?
‑ Норми законопроєкту не дискримінують жодну релігійну організацію в Україні. Такий закон не можна було б ухвалювати. Однак ми встановлюємо певний запобіжник, який передбачає, що до роботи допустять капеланів, які є представниками зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України релігійних організацій.
— Який міжнародний досвід використаний у підготовці цього закону?
— Під час підготовки законопроєкту було багато обговорень щодо концепції відповідної служби, тому вирішили врахувати досвід США, Канади й країн-членів НАТО та впровадити його з урахуванням специфіки проходження військової служби в Україні. На нашу думку, нам це вдалося.
— Які зміни очікують на військових священників після ухвалення цього документа?
— Передусім вони отримають соціальний захист, який мають військовослужбовці. По-друге, вони матимуть конкретні обов’язки, визначені статутом. Передбачено створення окремої Служби військового капеланства зі своєю структурою, підпорядкуванням і чисельністю.
Крім того, в законі пропонується детально визначити, в чому полягатиме робота військових капеланів у військах, приміром, душпастирська опіка, консультування командування з духовно-релігійних питань тощо.
Отже, якщо розглядати питання, що зміниться для капеланів після переведення зі статусу цивільних у статусу військовослужбовців, можна сказати, що взагалі глобально змінюється підхід до існування інституту військового капеланства. Також нарешті з’явиться достатнє законодавче регулювання їхньої діяльності.
— Чи гарантує новий закон пільги родинам військових капеланів?
— Соцгарантії не є предметом регулювання цього проєкту закону. Однак законопроєкт № 4626 надає військовим священникам статус військовослужбовця. У такому випадку на капеланів поширюватиметься дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає певні пільги, а також грошові виплати членам сімей військовослужбовців, приміром, у разі серйозних поранень чи загибелі капелана.
— За якими критеріями проводитиметься відбір військових капеланів?
— На військову службу йтимуть священнослужителі, котрі вже мають вищу богословську освіту, отримали мандат від релігійної організації й вирішили використовувати набуті знання в армійському середовищі.
Однак для того, щоб отримати необхідні знання вже конкретно про військову службу, їм потрібно пройти додаткове навчання. Військові капелани проходитимуть відповідний курс за спецпрограмою в навчальному центрі ЗСУ. Під час складання відповідних програм враховують специфіку діяльності військових священників залежно від того, де вони проходитимуть службу.
Для капеланів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України програми будуть відрізнятися, але не надто.
— Дякую за бесіду.
Фото з архіву Романа Костенка
@armyinformcomua
Його позивний «Отче» народився випадково — через басистий голос та бороду, коли більш бажані «Вікінг» та «Ірландець» виявилися зайнятими. Але для Дмитра, головного сержанта взводу безпілотних авіаційних комплексів, цей позивний став частиною довгого шляху захисту України, шляху, що нерозривно пов’язав його, волинянина, з Донеччиною.
Масштабну та результативну операцію з «осліплення» та «оглушення» противника провели воїни 5 окремої штурмової Київської бригади на Краматорському напрямку. Захисникам вдалося одним махом знищити цілу низку ворожих засобів спостереження, зв’язку, протитанкової оборони та укриття з особовим складом.
Група «Гострі картузи» 2 окремого загону ЦСП «Омега» всього за 5 днів роботи на Донбасі, без врахування Великодня, знищила 106 ворожих цілей.
У Києві поліцейські затримали 34-річного жителя столиці, який через знайомих підшукував осіб, охочих ухилитися від служби, та за гроші пропонував їм виготовити підроблені військово-облікові документи з позначкою про зняття з обліку або «липову» медичну документацію.
Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до використання безпілотний FPV-авіакомплекс «Генерал Черешня».
Видовищну та філігранно виконану двоетапну операцію зі знищення ворожої техніки продемонстрували бійці української єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Спочатку FPV-дрон майстерно «дістав» швидкісне багі з окупантами, а потім артилерія поставила вибухову крапку, перетворивши покинуту машину на вогняний шар.
За пів століття виробництва кількість випущених «Бойових Соколів» упевнено наближається до 5 тисяч. Винищувач перебував і продовжує перебувати на озброєнні…