Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Як позаблокові країни Європи організовують національну безпеку. Про зміни, які відбулись у 2018-2021 роках, читайте в АрміяInform.
Дилема сучасної безпеки: на межі між нейтральністю і блоковістю
Війни в усі часи були успішнішими за наявності надійних та потужних партнерів. Сучасна, зокрема, гібридна війна, звісно, внесла корективи у підходи до побудови безпекових балансів. Тож нейтральні країни Європи нині змушені вигадувати асиметричні способи протидії ймовірному противнику. Цій проблемі присвячене дослідження «Стратегічне безпекове планування нейтральних і позаблокових країн Європи» старшого наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Миколи Замікули.
Експерт умовно розділив нейтральні країни на дві групи: статус перших не оскаржується сучасною ескалацією між Росією та Заходом, друга група держав перебуває в зоні потенційної нестабільності, викликаної агресивною політикою РФ. В останньому випадку мова йде про Швецію та Фінляндію, які відчувають загрозу з боку Росії та через це мають переглядати власну оборонну політику, не відкидаючи можливостей приєднання до системи колективної безпеки.
Проте Микола Замікула зауважує, що питання членства в НАТО північноєвропейських країн «представляє приклад класичної дилеми безпеки». Позитивне рішення посилить обороноздатність усіх сторін, але може спричинити неадекватні дії Росії. Крім того, зазначає експерт, готовність Альянсу допомогти на практиці у випадку агресії «залишається під питанням».
При цьому в Швеції та Фінляндії перспектива набуття членства в НАТО викликає стриману реакцію. Наприклад, у Швеції позитивно до цієї ідеї ставляться праві консерватори. Втім, влада в державі залишається за лівими силами (соціал-демократи), які підтримують традиційний шведський нейтралітет. У Фінляндії проєвроатлантична позиція теж недостатньо представлена в парламенті. Причому, рівень громадської підтримки цієї ідеї в обох державах недостатній. Натомість, має прихильників ідея двостороннього фінсько-шведського оборонного союзу, або ж участі у міжрегіональних проєктах Балто-Чорноморського простору.
Серед країн Європи, які не бажають змінювати позаблоковий стан, також залишаються: Ірландія (з її історичною недовірою до євроатлантичних оборонних ініціатив), Австрія (яка не хоче порушувати баланс і стабільність), Швейцарія (яка занадто цінує 200-літній нейтральний статус) та інші.
Але в цілому, стверджує експерт НІСД, країни Євросоюзу віддають перевагу активізації оборонної співпраці у межах структур євроінтеграції.
Партнерство з НАТО поглиблюється на тлі внутрішніх дискусій
АрміяInform звернулася до автора дослідження з проханням прокоментувати нинішню ситуацію з цього питання, адже згадане дослідження презентоване певний час тому і вже могла змінитися позиція певних чинників на глобальній «шахівниці».
— Поточна ситуація радикально не змінилася, — повідомив Микола Замікула. — Як Швеція, так і Фінляндія продовжують поглиблювати партнерство з НАТО, але водночас питання набуття членства в Альянсі не стоїть на порядку денному.
Серед позитивних зрушень у цьому процесі пан Микола згадав консолідацію шведських парламентських сил навколо підтримки «опції вступу до Альянсу». За словами експерта, це означає, що Швеція визнає такий сценарій реальним та теоретично, в перспективі готова його розглядати.
— Це відбулось у грудні 2020-го, після того, як свою позицію скорегували ультраправі з партії «Шведські демократи», — розповів політолог. — Вони і раніше підтримували співпрацю з НАТО в межах антитерористичних операцій, але не хотіли зв’язувати державу зайвими формальними зобов’язаннями. Вони й зараз не схильні підтримувати процеси євроатлантичної інтеграції, проте погоджуються, що це питання варте серйозного розгляду.
Утім, звертає увагу Микола Замікула, влада у Швеції залишається в руках лівих сил, які традиційно підтримують концепцію нейтралітету. Наприклад, негативно про рішення парламенту висловилась міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
— Слід також пам’ятати, що Фінляндія розбудовує відносини з Альянсом на базі «опції вступу до НАТО» ще з середини1990-их, але це досі не призвело до реального перегляду нейтральної політики Гельсінкі (там ліві теж активно виступають проти євроатлантичної інтеграції), — розповів АрміяInform старший науковий співробітник НІСД. — Прихильники приєднання до системи колективної безпеки навіть стверджують, що на практиці такі заяви скоріше підміняють реальний інтеграційний процес, а не інтенсифікують його.
Пан Замікула пояснює: мова фактично йде про декларації, визнання того, що питання заслуговує на увагу і може розглядатися, але це зовсім не означає, що його реально розглянуть незабаром, та приймуть тут позитивне рішення.
— Позиція громадськості Фінляндії та Швеції у цьому питанню залишається стабільно стриманою, — говорить науковець. — Наприклад, соціологічні дослідження у Фінляндії в грудні 2019-го показали, що лише 20% респондентів підтримують ідею членства в НАТО.
Натомість, 56% опитаних висловилися проти цього. Проведені торік влітку дослідження показують позитивне ставлення шведів до Організації Північноатлантичного договору (65%), але в такому випадку мова йшла саме про сприйняття організації, а не про підтримку євроатлантичних перспектив Швеції.
Утім, навіть без членства в Альянсі, північноєвропейські держави продовжують розвивати практичну співпрацю з євроатлантичною системою колективної безпеки. Обидві держави – члени програми НАТО «Партнерство з розширеними можливостями» (до якої торік приєдналась і Україна).
Головне – не забувати модернізувати власну армію
— В умовах актуалізації російської загрози продовжується активний політичний діалог з Брюсселем; здійснюється координація діяльності та обмін інформацією щодо виявлення актів гібридних агресивних дій, — повідомив експерт-міжнародник. — Укладені домовленості, які спрощують — у випадку необхідності — доступ сил Альянсу на територію Фінляндії та Швеції.
Обидві країни долучаються до функціонування Сил реагування НАТО, беруть активну участь в спільних навчаннях з членами Альянсу. Фінляндія в 2017 році приєдналась до кількох країн НАТО, які працюють над спільним придбанням високоточних керованих боєприпасів для ВПС.
Не забувають у Стокгольмі та Гельсінкі й про модернізацію національних збройних сил. Експерт нагадав, що Швеція разом із Великою Британією й Італією залучається до розробки перспективного винищувача нового покоління. Вона планує закупівлю американських систем ППО «Патріот», будує дві нові субмарини. Фінляндія планує оновити парк винищувальної авіації й реалізує програму «Ескадра 2020», що передбачає, зокрема, побудову 4 корветів для власного ВМФ.
