Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Днями відбулася панельна дискусія «Національна стійкість: як впливає окупація Криму на Україну?». Організатором події виступив Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) у межах програми «Стійка Україна» у співпраці з Посольством України в Естонській Республіці.
У дискусії взяли участь українські та естонські посадовці, журналісти і громадські експерти.
Посол України в Естонії Мар’яна Беца: «Ми дуже вдячні партнерам, які накладають санкції на Російську Федерацію. Вони дійсно необхідні. Але нам слід посилити їх — і на індивідуальному рівні, і на рівні міжнародних організацій»
Дискусію відкрила Мар’яна Беца, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Естонії. Пані Мар’яна закликала партнерів України посилити санкції за анексію Криму. «Ми дуже вдячні партнерам, які накладають санкції на Російську Федерацію. Вони дійсно необхідні. Але нам слід посилити їх — і на індивідуальному рівні, і на рівні міжнародних організацій», — заявила пані Посол.
Зі свого боку голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон запевнив: Естонія не визнаватиме анексію Криму. «Естонія є тією країною, яка на міжнародному рівні порушує питання Криму. Дуже важливо, що ми робимо на рівні урядів, парламентів, на рівні неурядових організацій», — зазначив парламентар. Пан Міхкельсон підтримав створення Кримської платформи. «Це було вчасне та важливе рішення. Естонія зі свого боку дійсно робить позитивний внесок у роботу Платформи. Ми повинні спільно працювати, щоб дане питання не зникало з радарів», — сказав він.
Його колега Герт Антсу, колишній Посол Естонії в Україні та директор Естонського центру Східного партнерства зазначив, що його організація плідно працює на Херсонщині. «Один із наших напрямків роботи — боротьба з дезінформацією. На жаль, ворог уміє створювати й розповсюджувати міфи і знаходити ту аудиторію, яка їх сприйматиме як реальність. Наші естонські фахівці разом з українськими колегами навчають, як розпізнати дезінформацію. Ми навчаємо місцевих журналістів, адже цій категорії людей пересічні громадяни довіряють найбільше», — розповів пан Антсу.
На думку Ігоря Яременка, заступника віцепрем’єр-міністра — міністра з питань реінтеграції, РФ регулярно перешкоджає українському мовленню для Криму. «Окупаційна влада робить все можливе, щоб відділити Крим від інформаційного потоку України. Вони намагаються припинити трансляцію телебачення і радіоканалів на Крим, обмежувати інтернет та контакти через соцмережі. Ми робимо все, аби виправити ситуацію: намагаємось надати підтримку в трансляції ТБ та радіоканалів. Нещодавно ухвалено рішення Кабміну, що дозволяє нашому міністерству надавати фінансову підтримку теле- і радіомовникам», — зазначив Яременко.
Євген Цибуленко, професор права та викладач Талліннського технічного університету зазначає, що Росія активно мілітаризує півострів і перекидає до Криму представників збройних сил і силових структур РФ. «На момент початку окупації у 2014-му населення півострова становило трохи менше ніж два мільйони. Наразі цей показник перевищує 2,5 мільйона, це означає, що населення Криму зросло майже на чверть. Це відбувається, зокрема, за рахунок переселення російського цивільного населення на окуповані території, що є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Але це офіційні дані Роcстату, які не відповідають дійсності, адже РФ постійно фальсифікує інформацію. Ба більше, ці дані не враховують військових і загалом силовиків. Відповідно, населення Криму наразі є значно більшим, що повністю змінює демографічний ландшафт», — зазначив Євген.
Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула висловився, що журналісти проєкту спостерігають процес переоцінення ситуації кримчанами. «Ми постійно перебуваємо на зв’язку з колегами в Криму і нашою аудиторією там. Вони кажуть, що на півострові відбуваються складні суспільні процеси певного протверезіння й усвідомлення, що щось не так сталося сім років тому. Але відсутність повної, достовірної інформації впливає на кримчан, дезорієнтує їх та ускладнює їхнє життя», — пояснив Притула.
Ібрагім Сулейманов, голова Херсонського міського меджлісу, директор із розвитку благодійної організації Кримськотатарський культурний центр «Куреш» зазначив, що деякі українці приїздять до окупованого Криму для отримання громадянства РФ. «Серед деяких українців, які приїздять до окупованого Криму, існує попит на отримання громадянства Росії. Багато з них мають нерухомість там. Більшість таких людей — держслужбовці: судді, прокурори. Дехто з них може мати доступ до державної таємниці. На мій погляд, це питання слід терміново врегулювати законодавчо. Варто виявляти таких людей і забороняти їм обіймати державні посади, адже вони стають залежними, вразливими та токсичними», — відзначив пан Ібрагім.
Модератором дискусії виступив виконавчий директор ICDS і керівник програми «Стійка Україна» Дмитро Теперік, який звернув увагу учасників на довгострокові наслідки окупації: «Немає жодного сумніву, що сім років існування репресивного режиму лишать відбиток на освіченості й світосприйнятті молодих поколінь півострова, і з цим треба рахуватися вже зараз, розробляючи стратегії деокупації Криму», — вважає Дмитро.
Довідково. Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) – провідний аналітичний центр в Естонії, спеціалізується на тематиці оборони, безпеки і зовнішньої політики. Прагне стати найавторитетнішим регіональним аналітичним центром у сфері досліджень з питань безпеки і оборони в Естонії, а також серед партнерів та союзників.
Програма «Стійка Україна» має на меті впровадження стандартів виміру стійкості українського суспільства і постійне її вдосконалення. Програму впроваджує Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) з 2016-го за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.
Відео панельної дискусії
