Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У перші тижні весни Владислав Білоус з міста Ізюм на Харківщині вирішив радикально змінити життя й пішов служити у Збройні Сили за контрактом.
— Мені 21 рік і до цього я майже рік працював, як кажуть, на дядька в Польщі, —каже Владислав Білоус. —У середньому за місяць заробляв близько тисячі умовних одиниць. Начебто непогано. Проте фізично дуже втомлювався, а головне — не бачив для себе жодних перспектив. Натомість здоров’я від тамтешньої важкої праці не додавалося. Коли відпочивав удома, мені якось принесли повістку внаш районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Там мені запропонували професійну службу, і я за два дні погодився.
Здоров’я у Владислава чудове й він швидко пройшов медкомісію та інші випробування як потенційний воїн-контрактник. Уже в Харківському обласному ТЦК та СП зустрівся із представником Десантно-штурмових військ, який, ретельно вивчивши Владиславові фізичні та психологічні дані, запропонував берет десантника.
— Я й думати не став і одразу ж погодився. Адже саме про службу в елітних військах мріяв приблизно з четвертого класу. Як мені вже сказали, спочатку доведеться потрапити у навчальний центр ДШВ. Знаю: там буде дуже важко, але впевнений, що витримаю все й отримаю завітний маруновий берет. Удома є дівчина. З Польщі вона на мене дочекалася. На нове місце служби поїдемо вже разом, щоб перейти на новий рівень стосунків. Тож весілля не за горами,й замість ділового костюма буде військовий однострій, —поділився планами контрактник.
Також на початку березня у навчальний центрДесантно-штурмових військ направлено і 28-річного харків’янина Богдана Резніка. В нього своя й теж залізобетонна мотивація служити у війську за контрактом.
— Я підписуватиму контракт, щоб поєднатися з дружиною Аліною, яка служить військовим лікарем в окремій повітрянодесантній бригаді на Дніпропетровщині. Вона вже старший лейтенант. Ну, а я, маючи диплом фельдшера, зможу служити санінструктором. Дружина вже кілька разів побувала у відрядженні на Донбасі. Теж хочу спробувати свої сили в екстремальних умовах, щоб не відставати від неї. Поки в нас немає дітей, тому всі сили віддаватимемо армії, — розповів Богдан Резнік.
Разом з цими двома хлопцями з початку року й до цього часу служити в ЗСУ за контрактом вирішили понад 250 мешканців Харківщини.
— Традиційно взимку спостерігається певне затишшя у відборі воїнів-контрактників, — каже старший офіцер відділу рекрутингу й комплектування сектору комплектування Харківського ОТЦК та СП капітан Олег Щирський. — Проте початок цього року показав, що охочих поповнити лави ЗСУвиявилося багато. З приблизно 500 кандидатів, які до нас звернулися з проханням направити служити, високим вимогам професійного армійця відповідав лише кожен другий.
Офіцер також уточнив, що 60 % усіх призваних уже мали досвід участі в проведенні АТО/ООС. Це дуже високий показник і це означає, що до військових частин прийдуть добре підготовлені воїни.
— До особливостей відбору контрактників цього року можна віднести велику кількість охочих служити в ДШВ, морській піхоті чи розвідувальних підрозділах. Знаєте, раніше хлопці й дівчата частіше обирали окрему механізовану бригаду імені Івана Сірка й інші частини, розташовані на рідній Харківщині. Нині ж вони прагнуть приєднатися до еліти ЗСУ і географія їхнього розташування вже не турбує. Проте відбір туди дуже й дуже серйозний. Приміром, лише близько 40 осіб цього року ми направили до ДШВ. Ще 10 стали розвідниками й лише 5потрапили до морської піхоти, —додав капітан Олег Щирський.
За словами командування Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, пріоритетним завданням відбору воїнів-контрактників залишається направлення хлопців і дівчат до частин Сухопутних військ, які залучають до проведення ООС, а також інших військових колективів.
Фото автора
