Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На Рівненщині триває процес впровадження нового для України проєкту «Соціальні менеджери». У кожній територіальній громаді з’являться люди, які опікуватимуться ветеранами АТО/ООС, родинами загиблих, їх соціальною реабілітацією. Такий проєкт діяв у Рівненському районі з 2017-го року, його збираються взяти за основу для впровадження по усій Рівненщині, а згодом на території всієї України.
Про пілотний проєкт соціального менеджменту на Рівненщині розповіли голова координаційної ради ветеранів АТО при Рівненській ОДА, радник голови ОДА Сергій Кальмук та керівниця комунального закладу «Ветеранський простір» Рівненської обласної ради Ольга Яковлєва у прямому етері «Дослівно» на Українському радіо Рівне.
Чому це важливо
Сергій Кальмук зазначив, що проєкт курування ветеранів АТО/ООС, їх родин та родин загиблих військових потрібен, аби допомогти їм реабілітуватися та соціалізуватися.
«Люди, які повертаються з війни, мають бути в роботі чи у навчанні. Але це один із тих етапів, які цей проєкт передбачає. Працевлаштування, навчання – це один з етапів, якими ми також займаємося», – розповів радник голови.
Також на брифінгу в ОДА перший заступник голови РОДА Сергій Подолін уточнив, що наразі в області є майже 11 тисяч ветеранів АТО та 261 сім’я, де є загиблий учасник АТО.
«Дійсно, для надання кваліфікованої допомоги в адаптації, вирішенні проблемних питань ветеранів, членів їх сімей, родин, дітей, ми повинні у кожній громаді мати фахівця, менеджера, який буде опікуватися такими сім’ями. Ми будемо вивчати проблеми, питання, які пов’язані зі здоров’ям, з навчанням, працевлаштуванням. Це питання ми обов’язково будемо втілювати», – зазначив Сергій Подолін.
Наразі в Україні немає освітянських закладів, які б випускали фахівців такого напрямку. Основною проблемою, сказав Сергій Кальмук, є працевлаштування ветеранів після війни.
Що вже зробили
«Соціальні менеджери» вже працювали у Рівненському районі з 2017-го року. Однією з таких соціальних працівниць у Корнинській ТГ стала мама загиблого учасника АТО Оксана Свіржевська. У неї 61 підопічний – учасник бойових дій, які зареєстровані на території громади, одна родина загиблого. Всього ж на увіреній їй території – 120 учасників бойових дій.
«Введення такої посади необхідне, щоб було легше учасникам бойових дій, сім’ям загиблих. Щоб кожна ТГ знала їхні проблеми, бо проблем дуже багато, звернень дуже багато в цих сім’ях. Я працюю в громаді вже два роки», – розповіла Суспільному Оксана Свіржевська.
Вона зазначила, що соціальні менеджери займаються зверненнями від військовослужбовців. В тому числі допомагали вирішити різні питання: допомога в оформленні будь-яких документів на санаторно-курортне лікування, надання інформації про оздоровлення, надання допомоги на дітей, питання по землі, виплата до 5-го травня, безкоштовне отримання водійських прав, місце прописки, вирішення питання при втраті посвідчення УБД тощо.
Ольга Яковлева розповіла, що посаду, яка назвалася “соціальний менеджер”, ввели у кожній громаді Рівненського району. Ця людина перебувала на обліку у Центрі зайнятості. Центр фінансував половину зарплатні посади, іншу – місцевий бюджет.
«Ми розробляли тренінгові програми, документи звітності, бо це дуже важливо – люди, які отримують заробітну плату з державного кошту, вони мають звітуватися за свою роботу. І цей досвід тепер і лягає в основу проєкту, який ми будемо втілювати з першого березня 2021-го року на теренах Рівненщини», – уточнила Ольга Яковлева.
Така ж програма діяла й у Клеванській громаді.
Що планують зробити
У березні 2021-го року проєкт впровадять у всіх тергромадах Рівненщини. До того структурували напрацьоване та представили проєкт в Офісі президента.
Для початку планують ввести посади соціального менеджера у кожній великій тергромаді та покласти обов’язки цієї посади на соціальних працівників у тих громадах, де невелика кількість причетних до захисту України від російського окупанта.
«Дійсно, 30 чоловік – це не та кількість людей, для яких треба окрема посада. Тому, я думаю, що найближчим часом ми проведемо конференцію з головами ОТГ і у нас буде більше матеріалу на руках», – сказав голова координаційної ради ветеранів Сергій Кальмук.
Також планують налагодити співпрацю з Центром зайнятості, який у перспективі зможе наймати людей на таку посаду. Зокрема, розглядають можливість наймати людину на громадські роботи на строк до пів року.
«За цей час людина буде навчена, Центр зайнятості платитиме половину зарплати, а голова ТГ побачить і відчує, наскільки ця людина йому в громаді потрібна. Я більш ніж впевнена, що ті голови громад, які скористаються таким варіантом, побачать і зрозуміють, скільки є питань, які вони навіть собі не уявляли. Вони будуть знати, що є фахівець, який перенаправляє, володіє інформацією, знає, як її використати», – повідомила Ольга Яковлєва.
Вона додала, що вже сформували бюджет – це 700 тисяч гривень на пів року на громадські роботи для тих, хто виконуватиме обов’язки соціального менеджера. Обов’язковою вимогою для таких працівників буде наявність поваги та довіри у військовослужбовців та їх родин.
«Людина, яка працює з ветеранами, має мати довіру ветеранської спільноти. Якщо цієї довіри немає, то яким би вона не була фахівцем – ветеран не буде з нею спілкуватися. Наші люди, які будуть працювати, вони розуміють, як потрібно: як прийти в родину загиблого, як допомогти, не нав’язуючи допомогу, як перенаправити, де натиснути, а де навпаки – ослабити», – сказала керівниця «Ветеранського простору».
Як реагують голови ТГ
Журналісти Суспільного також зателефонували голові Боремельської ТГ Віктору Кореню. Він розповів, що вже проводив підрахунок, у яку суму обійдеться така посада громаді. Йдеться про 100-150 тисяч гривень на рік.
«Буде відчутно. Чи витримає кожен бюджет – може великі міські бюджети й витримають. Порахувавши цього року, нам треба плюс у порівнянні з минулим 500-600 тисяч на збільшення штату», – зазначив голова.
Він додав, що зі свого боку буде пропонувати варіант впровадження такої служби на рівні обласного центру та перенаправлення на роботу в тергромаду, або ж покладатиме обов’язки на соцпрацівників.
«Я за замовчуванням буду вважати, що якщо голова ТГ не знайшов способів профінансувати посаду, то він особисто соціальний менеджер. Якщо в тебе немає можливості знайти, хто це буде робити, то і я, і ветерани будемо вважати, що ти особисто, голова ОТГ, являєшся соціальним менеджером. На лижах, на велосипеді – як тобі більше подобається, мене не цікавить», – додав Сергій Кальмук.
З головами тергромад ще проводитимуть семінари та конференції. На очільників покладуть зобов’язання самостійно визначати, скільки людей потрібно на зазначену посаду.
Після абсолютного впровадження проєкту в життя, результати та методичні напрацювання, адаптовані під сьогодення, передадуть до Міністерства у справах ветеранів, аби була можливість систематично впровадити проєкт по всій Україні.
