«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
У селі Вотилівка колишнього Лисянського району військовослужбовці ЗСУ, учасники АТО/ООС, представники влади, жителі краю провели в останню путь загиблого під Мар’їнкою, що на Донеччині, 24-річного військовослужбовця окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Назарія Поліщука.
Разом із двома військовослужбовцями 6 лютого, виконуючи бойове завдання, Назарій Поліщук підірвався на ворожій міні. Поранення, яких зазнали він та його побратим із Луганщини Олексій Подвезенний, виявились несумісними з життям.
Удома батьки з нетерпінням чекали на сина додому. Три молодші брати і старша сестра рахували кожен день до хвилюючої зустрічі з братом-героєм. За тиждень закінчувався трирічний контракт, і Назарій готувався розпочати нове, мирне життя. Ділився з друзями планами, мріяв про одруження з коханою дівчиною. Фатальний день, 6 лютого, обірвав мрії й саме життя хлопця.
Усе село вийшло попрощатися із мужнім воїном. Назарія, який виростав у багатодітній, працьовитій сім’ї, любили у Вотилівці. Він був, пригадували однокласники, вірним другом, чудовим спортсменом, життєрадісним, товариським хлопцем, завжди готовим прийти на допомогу тим, хто її потребував.
«Таких, як Назар, справжніх лицарів, небагато, — із жалем сказала односельчанка. — І кращих забирає жорстока війна».
Зеленими гілочками ялини та червоними трояндами встелили земляки останній шлях свого Героя. Спатиме він вічним сном у рідній землі, за яку віддав своє молоде життя.
