Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
У переддень Нового року АрміяІnform розповідала про те, з яким неочікуваним результатом завершили пошуковий сезон 2020 року учасники Житомирської громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук». 27 грудня в Пулинському районі Житомирщини ними було знайдено рештки солдата з медаллю «За бойові заслуги» за номером 8639.
– Завдяки копіткій роботі цілої команди експертів вдалося встановити історію нагороди та кому вона належала, – розповів журналістові АрміяІnform представник ГО «ІПО «Пошук» Вадим Барановський. – Ми з’ясували, що нею був нагороджений лейтенант Кравченко Іван Іванович, уродженець села Низи Сумської області.
З архівних документів стало відомо, що Іван Кравченко народився у 1914 році. Після закінчення школи та фабрично-заводського училища пішов до війська. У 1938 році закінчив 1-ше Київське артилерійське училище. Командував взводом, згодом – батареєю. Медаль «За бойові заслуги» отримав під час радянсько-фінської війни 1940 року. Війну з німецькими нацистами зустрів на посаді комбата й у званні лейтенанта, хоча подання на дострокове присвоєння військового звання «старший лейтенант» було зроблено ще у 1940 році. Втім, отримав третю зірочку офіцер уже через півтора десятиліття після війни, перебуваючи у запасі.
У вересні 1941 року із залишками бійців своєї батареї комбат потрапив в оточення. Пробився до рідного села, де переховувався деякий час від окупантів, а згодом пішов у партизани. Був начальником розвідки партизанського загону «За Батьківщину». Після визволення Сумщини та перевірки повернувся на службу до Червоної Армії, щоправда перебував у резерві. Після війни, вже у 1946 році, був звільнений у запас. Нагороджений медаллю «Партизан Вітчизняної війни» 1 ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною» та ювілейним орденом «Вітчизняної війни» 1 ступеня.
Після війни ветеран жив і працював у рідному селі. Його дружина – також ветеран війни, після закінчення у Грузії школи молодших авіаційних спеціалістів сержант Галина Сіряк служила у 295-й винищувальній авіаційній дивізії спочатку радистом, а згодом – метеоспостерігачем. Вона також була нагороджена медаллю «За бойові заслуги» та низкою інших нагород, а вже у мирний час – за самовіддану працю на посаді технолога цукрового заводу – орденом Жовтневої революції.
Старший лейтенант у відставці Іван Кравченко дожив до старості – помер ветеран у 1992 році. Тож, як його нагорода далекого сорок першого року потрапила до іншого воїна, ми вже не дізнаємось ніколи…
