На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…
Багато кого з військовослужбовців бентежить термін «безоплатна вторинна правова допомога». А саме – через слово «вторинна», яке асоціюється з якоюсь другорядністю. Насправді ж, менш вагомою є якраз так звана первинна допомога, яка передбачає лише юридичну консультацію та, як максимум, складання скарг і заяв.
Про деякі нюанси у цих питаннях та якість надання «вторинних» юридичних послуг АрміяInform спілкувалася з представником Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Володимиром Потаповим.
Довідково.
Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя, й включає такі види правових послуг, як юридичний захист, представництво інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах та інших державних органах, органах місцевого самоврядування. Здійснюють таку допомогу спеціальні регіональні й територіальні центри, адреси яких легко знайти в Інтернеті.
– Володимире Валерійовичу, нещодавно я сам у цивільній справі став клієнтом Центру безоплатної вторинної правової допомоги. До війни займався бізнесом, співпрацював із десятками юристів різного ґатунку. Й, чесно кажучи, був приємно вражений блискучою роботою фахівців Центру та рівнем їхньої професійності. Чи очікує те ж саме на будь-якого військовика, і з яких питань?
– Звання та посади у цьому випадку не мають жодного значення. Якщо ваші громадянські права грубо потоптані, або ж ви самі невільно скоїли правопорушення, такі центри стануть на ваш захист автоматично. Вам, залежно від кваліфікації справи, підберуть адвоката, який спеціалізується на потрібному юридичному напрямку. У цьому полягає родзинка роботи центрів: вам допомагатимуть дійсно найкращі спеціалісти у конкретній юридичній проблематиці.
– Чи мають тут військовослужбовці якісь особливі преференції?
– Переважно вони стосуються учасників та ветеранів бойових дій, але не тільки. Особливо, якщо будь-якого військовиказ якихось причин затримала поліція. Згідно з чинним законодавством, при затриманні військовослужбовців, як особливої категорії громадян, оперативний черговий поліцейського підрозділу має негайно повідомити про таке територіальний центр безоплатної вторинної юридичної допомоги, орган Військової служби правопорядку або ж, за можливості, і командира військової частини.
Військовослужбовці при затриманні їх поліцією мають повне юридичне право не давати свідчень і не підписувати жодних паперів, доки їм не нададуть адвоката
Як правило, мало хто із затриманих обізнанийу тому, яким чином має фіксуватися ваш привід у відділок, та навіщо це робиться. Або ж про те, скільки, яким чином та у чиїй присутності складається на вас протоколів, хто і як саме має право на ваш особистий обшук, огляд, вилучення ваших речей? Скільки часу і у яких випадках вас мають право утримувати у відділку?
Відтак, військовослужбовці при затриманні мають повне юридичне право не давати свідчень, не підписувати жодних паперів, доки їм не нададуть адвоката. До речі, клопотання про негайне залучення до розв’язання вашої проблеми захисника варто окремо заявити самому, щойно вас доставили в поліцію.
Усе, що вам треба для цього зробити – звернутися з цим до оперативного чергового. Це важливо – у такий спосіб ви захистите себе від можливого правового свавілля. А потім – ані пари з вуст до прибуття адвоката, щоби, як кажуть, язик ваш не став вашим ворогом, та щоби вас не зробили без вини винуватим. Цим ви ще й полегшите роботу власному захиснику.
– Згідно зістаттею 263-йКодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне затримання особи, яка вчинила адмінправопорушення, може тривати не більш як три години. Чи завжди це так?
– Не завжди, бо у законодавстві існує певна колізія. КУпАП визначає, що адміністративне затримання може тривати не більше ніж три години. Проте, пункт 2 «Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363, регламентує прибуття адвоката упродовж 4-9 годин.
Обумовлено це об’єктивними причинами. Приміром, пункт 7 зазначеного вище Порядку зазначає, що «протягом першої години з моменту реєстрації повідомлення уповноважена службова особа регіонального центру проводить перевірку інформації про затримання особи та визначає адвоката для надання йому письмового доручення». Також враховують час на дорогу до місця утримання майбутнього підопічного й можливі надзвичайні обставини.
– І що тоді робити затриманому військовику у випадку, коли строк затримання сплив, а захисника все ще немає?
– Уявімо випадок: ви, як істинний воїн, вступилися за жінку, яку ображало троє нетверезих розбишаків. Вам для цього довелося вступити в бійку, й ви нанесли їм тілесні ушкодження, а панночка з переляку під сурдинку щезла. Що може статися далі? Усіх затримає поліція. Тепер ваш голос – проти трьох побрехеньок «постраждалих». Свідків нема, попереду – суд…
Гадаю, варто почекати на захисника і дев’ять годин. Бо, як говорить Євангеліє, «відчиниться тому, хто стукає». А наша служба проконтролює, щоби нормальному військовослужбовцю дійсно «відчинилося».
