Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Медичні карти, бюлетені, процедурні звіти, облік пацієнтів та лікарських препаратів, одним словом, весь паперовий документообіг, що десятиліттями супроводжував лікувальну справу, відбираючи час і сили медиків, нарешті відходить у минуле. Військові лікувальні заклади почали освоювати медичні електронні інформаційні системи.
Першопрохідцем на цьому нелегкому шляху став Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, розташований у Харкові.
– Наш лікувальний заклад є однією з провідних установ охорони здоров’я Міністерства оборони України, – розповідає начальник ВМКЦ ПнР полковник медичної служби Едуард Хорошун. – Маємо великий потік пацієнтів, тому Командування Медичних сил поставило перед нами амбітне завдання – організувати єдиний інформаційний простір амбулаторно-поліклінічної служби, лабораторій, приймального відділення і стаціонарних відділень за всіма напрямками.
Для реалізації задуму придбано необхідне серверне і мережеве обладнання, проведено оптико-волоконну мережу до кожного майбутнього робочого місця. Водночас медики відшукали розробника програмного забезпечення. Ним стала одна з українських фірм IT-індустрії, яка безплатно передала свою розробку, адаптувавши її для потреб військового лікувального закладу.
– Програма, яку отримали від наших партнерів, автоматизує повний цикл взаємодії з пацієнтом у наданні медичної допомоги в умовах амбулаторії або стаціонару від моменту звернення до лікаря й до виписки, – розповідає начальник відділення збору та обробки інформації ВМКЦ ПнР підполковник Юрій Лиманський. – Історія хвороби повністю ведеться і зберігається у електронному вигляді: прийоми у лікаря, лабораторні дослідження, призначення для лікування тощо.
Медична інформаційна система має кілька підсистем-модулів, налаштованих для кожного користувача відповідно до його профілю.
Наприклад, підсистема «Приймальне відділення» призначена для обліку та контролю хворих при госпіталізації, у підсистемі «Старша медична сестра» формують дані щодо обігу медикаментів у відділенні, а підсистема «Постова медична сестра» контролює виконання призначень лікаря.
– Головні переваги програми – зменшення часу, який медперсонал витрачає на документацію і збір даних про пацієнта, постановку діагнозу, виключення випадків втрат медичної інформації, – перераховує начальник ВМКЦ ПнР Едуард Хорошун. – Усе це зрештою покращує якість надання медичної допомоги.
Захист даних системи: програма працює у захищеній локальній автономній мережі, має розмежування прав доступу до даних за ролями. Аутентифікація користувачів – за логіном і паролем, а резервування й архівування даних відбувається за визначеною періодичністю, що дозволяє зберігати інформацію по кожному пацієнту до 50 років
За свідченням розробників програми, медперсонал досить швидко навчається і адаптується до роботи з інформаційною системою, незалежно від віку чи досвіду роботи з ПК. Головна умова успіху – руйнування психологічного бар’єра. Тому в лікувальному закладі проводять постійні заняття з майбутніми користувачами програми.
– Наразі у нас налаштовано 8 робочих місць, які вже діють, і на яких навчається медичний персонал, – говорить Юрій Лиманський. – У перспективі їх буде понад 200 і включатимуть вони не лише медичну складову, а й адміністративну, фінансову, логістичну. Одним словом, все, що супроводжує надання медичних послуг нашим лікувальним закладом.
Вивчення користувацького інтерфейсу програми відбувається у форматі вебінару – ті працівники, які вже засвоїли її функціонал, передають досвід колегам у режимі онлайн, перебуваючи на робочих місцях. Таке заняття максимально наближене до безпосередньої взаємодії, оскільки дозволяє учасникам вести діалог у режимі реального часу.
Повний запуск системи планують завершити до кінця 2021-го.
Фото автора
