«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Медичні карти, бюлетені, процедурні звіти, облік пацієнтів та лікарських препаратів, одним словом, весь паперовий документообіг, що десятиліттями супроводжував лікувальну справу, відбираючи час і сили медиків, нарешті відходить у минуле. Військові лікувальні заклади почали освоювати медичні електронні інформаційні системи.
Першопрохідцем на цьому нелегкому шляху став Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, розташований у Харкові.
– Наш лікувальний заклад є однією з провідних установ охорони здоров’я Міністерства оборони України, – розповідає начальник ВМКЦ ПнР полковник медичної служби Едуард Хорошун. – Маємо великий потік пацієнтів, тому Командування Медичних сил поставило перед нами амбітне завдання – організувати єдиний інформаційний простір амбулаторно-поліклінічної служби, лабораторій, приймального відділення і стаціонарних відділень за всіма напрямками.
Для реалізації задуму придбано необхідне серверне і мережеве обладнання, проведено оптико-волоконну мережу до кожного майбутнього робочого місця. Водночас медики відшукали розробника програмного забезпечення. Ним стала одна з українських фірм IT-індустрії, яка безплатно передала свою розробку, адаптувавши її для потреб військового лікувального закладу.
– Програма, яку отримали від наших партнерів, автоматизує повний цикл взаємодії з пацієнтом у наданні медичної допомоги в умовах амбулаторії або стаціонару від моменту звернення до лікаря й до виписки, – розповідає начальник відділення збору та обробки інформації ВМКЦ ПнР підполковник Юрій Лиманський. – Історія хвороби повністю ведеться і зберігається у електронному вигляді: прийоми у лікаря, лабораторні дослідження, призначення для лікування тощо.
Медична інформаційна система має кілька підсистем-модулів, налаштованих для кожного користувача відповідно до його профілю.
Наприклад, підсистема «Приймальне відділення» призначена для обліку та контролю хворих при госпіталізації, у підсистемі «Старша медична сестра» формують дані щодо обігу медикаментів у відділенні, а підсистема «Постова медична сестра» контролює виконання призначень лікаря.
– Головні переваги програми – зменшення часу, який медперсонал витрачає на документацію і збір даних про пацієнта, постановку діагнозу, виключення випадків втрат медичної інформації, – перераховує начальник ВМКЦ ПнР Едуард Хорошун. – Усе це зрештою покращує якість надання медичної допомоги.
Захист даних системи: програма працює у захищеній локальній автономній мережі, має розмежування прав доступу до даних за ролями. Аутентифікація користувачів – за логіном і паролем, а резервування й архівування даних відбувається за визначеною періодичністю, що дозволяє зберігати інформацію по кожному пацієнту до 50 років
За свідченням розробників програми, медперсонал досить швидко навчається і адаптується до роботи з інформаційною системою, незалежно від віку чи досвіду роботи з ПК. Головна умова успіху – руйнування психологічного бар’єра. Тому в лікувальному закладі проводять постійні заняття з майбутніми користувачами програми.
– Наразі у нас налаштовано 8 робочих місць, які вже діють, і на яких навчається медичний персонал, – говорить Юрій Лиманський. – У перспективі їх буде понад 200 і включатимуть вони не лише медичну складову, а й адміністративну, фінансову, логістичну. Одним словом, все, що супроводжує надання медичних послуг нашим лікувальним закладом.
Вивчення користувацького інтерфейсу програми відбувається у форматі вебінару – ті працівники, які вже засвоїли її функціонал, передають досвід колегам у режимі онлайн, перебуваючи на робочих місцях. Таке заняття максимально наближене до безпосередньої взаємодії, оскільки дозволяє учасникам вести діалог у режимі реального часу.
Повний запуск системи планують завершити до кінця 2021-го.
Фото автора
