Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Минулий тиждень був напруженим для кремлівських ЗМІ: окрім того, що він надавав рішучу відсіч уявним «англосаксонським» провокаціям і розкривав злі «глобалістські заговори» за участю Папи Римського, йому довелося вирішувати і домашні проблеми.
Як рок-група Metallica спровокувала у Москві «масштабну диверсію»
Після жорстокого придушення Кремлем протестів на підтримку ув’язненого Олексія Навального, команда опозиційного політика запросила росіян взяти участь у мовчазному протесті: розмахуйте ліхтариками біля своїх домівок і обмінюйтеся зображеннями в соцмережах з повідомленням: «любов сильніша за страх».
Проте перехід протестних настроїв населення у такий вже, здавалося б, абсолютно тихий режим, знову викликав зливу критики прокремлівських ЗМІ. Особливо вирізнився телеканал «Росія 1», який присвятив більшу частину ефіру попередженню глядачів про зловісні «технології спалаху», які з передбачуваними вказівками країн НАТО використовують для підживлення антиурядових настроїв. За даними російського телебачення, «технології» ліхтариків (тобто буквально люди, що махають ліхтариками) раніше застосовували в Мінську, Бішкеку, Гонконгу та Києві — скрізь, де прокремлівські медіа бачили фантом «підбурюваних Заходом» кольорових революцій.
Воістину синдром страху російської влади перед протестами немає межі й усе частіше послуговується відверто абсурдними твердженнями. За логікою опису останньої загрози, концерт рок-групи Metallica в Москві у 2019 році, мабуть, став одним із наймасштабніших актів диверсії, адже тоді тисячі людей розмахували ліхтариками в повітрі та співали під «англосаксонські» пісні.
Приділяючи стільки часу, зусиль і грошей пошуку схожості між натовпами в Москві, Гонконгу та Бішкеку, аби лише представити все це як «доказ», що американці та європейці влаштовують акції протесту у світі, кремлівський режим та підконтрольні йому медіа ігнорують одне, що справді об’єднує цих людей: їхню мужність протестувати проти корупції, обмеження свобод та громадянських прав.
Фінляндія намагається… дестабілізувати Росію
Замість того, щоб реагувати на народне невдоволення, прокремлівська дезінформація торує добре протоптаним шляхом, звинувачуючи в усьому зовнішніх «ворогів». Вони продовжують волати у спини висланим європейським дипломатам, що ті втручалися в російські справи! (Ні, насправді не брали участь у протестних акціях: їх моніторинг цілком сумісний з дипломатичними обов’язками). Німецькі спецслужби допомогли Олексію Навальному! (Ні, вони цього не зробили: записи Штазі, які Навальний використовував у розслідуванні урядової корупції, широко доступні). Фінляндія намагається дестабілізувати Росію! (Візит міністра закордонних справ Фінляндії до Санкт-Петербурга та його коректні заяви навряд чи є «спробою» дестабілізації).
Особливістю чергового сплеску російської дези є те, що ці й подібні претензії більше не резервовані виключно для прокремлівських експертів і всіляких «своїх» спікерів, що кричать один на одного на продержавних телеканалах. Наразі ці посили походять від найвищих чиновників Кремля та їхніх акаунтів у Facebook та інших соцмережах і озвучуються через екосистему агітпрому.
Наприклад, видання російського державного агентства новин «РІА Новости», яке, повністю узгоджуючись з офіційною лінією Кремля, звинувачує Європу, що вона «заштовхує відносини з Росією в глухий кут, лише щоб згодом пошкодувати про це». Цей текст швидко поширили супутники по всьому світу: в Латвії, Литві, Білорусі, Грузії, Вірменії, навіть Узбекистані! Особливо цікавий уривок меседжу, в якому стверджується, що «Європі вкрай потрібні дві речі від Росії: «Північний потік — 2» і «Супутник V», який посів чільне місце в багатьох російськомовних каналах та вебсайтах. Під виглядом різних авторів такі видання в унісон репродукують заголовки на кшталт «Європа йде в глухий кут». У такий спосіб Кремль прагне створити ілюзію, що це дуже поширена точка зору в інформаційному просторі. Отже, для російського агітпрому техніка відмивання інформації залишається куркою, яка несе золоті яйця.
Брехня як маневр для відволікання уваги
Прокремлівські ЗМІ системно, часто без зайвої істерії, повторюють твердження, що Захід намагається усунути Росію як геополітичного суб’єкта, і що ЄС завжди прагне конфліктів і війн, і навіть шукає «виправдання» для введення нових санкцій проти РФ. Такі заяви спрямовані передусім на відвернення уваги від політики Кремля та її наслідків. Тактика РФ давно стала притчею во язицех у цивілізованому світі і нині більш придатна для внутрішнього вжитку. Адже брехня, повторена сто разів, навіть на найвищому політичному рівні, залишається… брехнею. Однак у Кремлі, схоже, іншої думки.
З поглибленням кризи у стосунках з ЄС офіційна Москва минулого тижня продовжила активно розігравати карту окупованого сходу України й намагається піднімати ставки. Після заяви одіозної головної редакторки телеканалу «РТ» і «Россия сегодня» Маргарити Симоньян про необхідність включення Донбасу у склад РФ глава так званої ДНР висловив готовність підтримувати з Росією спільні цінності: «У нас ніколи не було підстав визнати думку, що Росія залишить нас наодинці з труднощами та проблемами. Ми повинні бути разом з Росією». Він також висловився за посилення співпраці з Москвою і назвав Донбас частиною «Великої Росії».
Насправді це чергова компанія з дезінформації, спрямована на загострення ситуації на сході України і посилення впливу на Європу.
Канцелярія прокурора Міжнародного кримінального суду заявила, що «наявна інформація свідчить, що ситуація на території Криму та Севастополя зводиться до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією».
Цей міжнародний збройний конфлікт розпочався найпізніше 26 лютого 2014 року, коли Російська Федерація розгорнула військові підрозділи для отримання контролю над частинами української території.
Володимир Путін визнав військову присутність Росії в Україні у 2015 році.
