Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Останніми роками в українському медіапросторі з’явилося чимало проєктів найрізноманітнішої тематики. Найбільше переглядів очікувано збирають розважальні відеоролики. Проте, виявляється, що й «важка» наукова інформація може знайти численних глядачів. Серед суто наукових україномовних — «Історія Без Міфів». «Людина у кадрі» на цьому каналі — кандидат історичних наук, співробітник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗС України Владлен Мараєв.
Владлен Ростиславович ще зі шкільних і студентських років постійно в центрі обговорення проблем української та світової історії. Він один з авторів «Великої української енциклопедії». Він частий гість-експерт на різних телеефірах. Перший досвід власної історичної програми здобув на одному з відомих українських ютуб-каналів, де у 2019 році вів «Історичний контекст».
У травні 2020-го в онлайн-просторі з’явився новий проєкт — «Історія Без Міфів», де, окрім Владлена Мараєва, у невеликій творчій групі зібралися телережисери Костянтин Анохін та В’ячеслав Діхтяренко.
Не секрет, що все просто лише для тих, хто не дуже розбирається в певній темі, а зі знаннями приходить і розуміння, що «не все так однозначно». Як колектив «Історії Без Міфів» робить відео, яке є зрозумілим для простих глядачів й водночас не надто спотворює наукову точність? На фото: процес запису відео про бій під Крутами.
— Ідея проєкту — висвітлення історії від професійних істориків. Тему підказати може кожен з групи «Історії Без Міфів» або будь-хто з глядачів і підписників. Прагнемо стимулювати наукову дискусію, прищеплюючи культуру критичного мислення у суспільстві. На мою думку, слід привчати глядачів не сприймати інформацію на віру, а перевіряти її в різних джерелах, — говорить Владлен. — Сьомий рік у країні триває війна. Необхідно протидіяти різноманітним антиукраїнським інформаційним меседжам, робити це грамотно, не бездумно, не створюючи у відповідь українських міфів.
На брехню не можна відповідати брехнею!
За словами історика, іноді люди вважають, що російські чи польські антиукраїнські міфи — це погано, а міфи українські — добре. Але це не так!
— На брехню не можна відповідати брехнею, — вважає Мараєв. — Неправду треба викривати, спростовувати документальними джерелами. Інакше не можна перемогти в інформаційній війні. Якщо опонент побачить, що ви теж брешете, він спростовуватиме і вас. І тоді сторонні глядачі, скажімо, міжнародна спільнота, отримають небезпечний ефект — побачать, що «брешуть усі». А ворогу тільки цього і треба! Росія може як завгодно неприховано брехати, але їй потрібно, щоб не було довіри не тільки до неї, а й до її опонентів.
Науковець не сумнівається, що єдиний вихід на цьому шляху — аргументоване спростування ворожих міфів: без брехні у відповідь, без власних фальсифікацій.
АрміяInform уже ділилася з читачами дослідженнями авторів «Історія Без Міфів». На нашому сайті можна прочитати, наприклад, матеріали про нищівну поразку Росії в найбільшій в історії битві кораблів, про численні перемоги України над Москвою в різні часи тощо.
