Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У Військово-морских силах США досліджують можливість додавання до складу флоту до шести легких авіаносців, повідомляє видавництво Popular Mechanics. Військові кораблі, які будуть менші існуючих авіаносців, дешевші в експлуатації і можуть використовуватися в ситуаціях, які не потребують суперавіаносців вартістю 13 мільярдів доларів.
Схоже, що це є визнанням того, що великі універсальні авіаносці стають все більш недоступними, навіть для могутнього ВМС США.
Новини Військово-морського інституту США кажуть, що ВМС розглядають придбання легких авіаносців як спосіб «розподілу можливостей флоту з меншими витратами».
Протягом десятиліть ВМФ експлуатував так звані суперавіаносці: величезні військові кораблі з ядерними двигунами, які можуть нести більше 80 літаків і швидко переміщатися в гарячі точки по всьому світу.
Кораблі, оснащені катапультами і аерофінішерами, можуть нести ударні винищувачі, штурмовики, літак дальнього радіолокаційного виявлення, літак-заправник і вертольоти. По суті, кожен авіаносець – це стартовий пакет для ведення повітряної війни, здатний вести повномасштабну повітряну кампанію.
Але суперавіаносці дуже і дуже дорогі. USS Ford, перший суперавіаносець нового покоління, коштував 13,3 мільярда доларів.
Також потрібно враховувати витрати на експлуатацію та екіпаж корабля. І нарешті, утилізація атомного авіаносця по закінченню 40-50 років служби коштує до 1,5 мільярда доларів – стільки ж, скільки і новенький фрегат.
Тим часом ВМС США експериментують з десантними кораблями типу Wasp або America, які можуть нести більше 13 винищувачів F-35B з коротким зльотом і вертикальною посадкою.
Флот міг би купити чотири таких корабля за ціною одного суперавіаносця класу Ford, з можливістю перевозити 56 літаків F-35B і відправляти їх одночасно в чотири різних локації.
Повідомляється, що флот розглядає як мінімум два різних проєкти авіаносця. Перший з них – авіаносець на базі кораблів типу America, позбавлених десантних можливостей. Легкий авіаносець (CVL) типу America може мати повністю плоску польотну палубу або ж злітну рампу, призначену для зльоту F-35B з великою кількістю палива і озброєння.
USNI News називає другий проект «Ford lite». Можна припустити, що це мініатюрна версія суперавіаносця, в якій будуть збережені ядерний реактор, катапульти і шасі свого старшого брата.
USNI News також повідомляє, що майбутній CVL зможе експлуатувати безпілотні літаки з вертикальним зльотом. БПЛА на порядок дешевше літаків з екіпажем, що є справжньою проблемою в світі літаків F-35B, вартість кожного з яких становить 101 мільйон доларів.
У легких авіаносців теж є свої недоліки. CVL, безумовно, будуть нести менше літаків, і загалом можуть потребувати більше моряків для укомплектування більшої кількості судів. Деякі концепції CVL, в яких відсутні катапульти і аерофінішери, не можуть використовувати літаки дальнього радіолокаційного виявлення. Це важливо, тому що вони діють як очі і вуха бойової групи авіаносців, виявляючи загрози на відстані і керуючи повітряним боєм.
ВМФ вважає, що існує потреба в придбанні «від 0 до 6 CVL». Деякі посадові особи можуть зробити висновок, що флот повинен отримувати найефективніші платформи, навіть якщо вони і найдорожчі. Але якщо флот все ж вирішить інвестувати в легкі авіаносці, він може просто отримати більше кораблів за менші гроші.
