Саме тут, у майстерні батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», пошкоджені НРК отримують друге життя, а нові — проходять модернізацію…
Artificial intelligence, себто штучний інтелект, та й інші дослідження, пов’язані з впровадженням роботизованих новинок у життя – одна з провідних науково-технічних «фішок» американського війська.
Вважаєте, що роботи-трансформери – фантастика?! Аж раптом, ні! Адже армійські вчені разом із університетськими дослідниками з Массачусетського технологічного інституту вже створили структуру, подібну до LEGO, для з’єднання матеріалів, які, за їхніми сподіваннями, можуть дозволити створювати мультиформені роботизовані одиниці.
Концептуальна ідея прийшла зі світу мурах: напевно усі бачили, як мурашина колонія пересуваючись місцевістю може утворювати з тіл мурах тимчасовий місток, аби дати можливість усій зграї перебратися на інший бік рівчака. Дослідники сподіваються, що LEGO-подібні роботи можуть робити щось схоже, допомагаючи воякам на полі бою.
LEGO-подібні решітчасті системи, за заявою армійських вчених США, – це початкова стадія розробок роботизованих систем, здатних до чотиривимірного перетворення, зміни форми, способу та функцій для сприяння наземному бою відповідно до наявних потреб і завдань підрозділу.
Як приклад застосування – рій роботів може замінити інженерний підрозділ, наводячи переправу через водну перешкоду. А згодом, трансформуватись для виконання наступної місії.
Крім того, дослідження ведуться й у напрямку створення високотехнологічних роботизованих систем та матеріалів для їхнього створення, що поглинають кінетичну енергію удару та вибуху.
Армійські дослідники вважають, що концепція LEGO-решітки в сукупності з використанням стійких до деформацій, але водночас гнучких матеріалів дозволить створити принципово нову армійську роботизовану платформу для допоміжних дій у складі наземних підрозділів.
Що ж, поки що ці розробки ще в стадії лабораторних досліджень. Втім, знаючи, що американці завжди доводили перспективні дослідження до логічного завершення, за деякий час можливо на власні очі зможемо побачити справжніх роботів-трансформерів на військовій службі.
…Повстання машин, можливо, і не відбудеться за голлівудським сценарієм. А от отримати ляпаса від роботизованого спаринг-партнера цілковито можливо. Діючу модель робота, що допомагає воякам навчатися та тренуватися бойових мистецтв, створив ветеран американського армійського спецпідрозділу Брент Вердіалез.
Передісторія винаходу така: чоловік усе життя займався бойовими мистецтвами. Під час служби у лавах спецпризначенців отримав травму руки. Складний перелом, який поставив під питання і військову кар’єру, і заняття бойовими мистецтвами.
Але американський ветеран не занепав духом і вирішив продовжити реабілітацію, а також створити абсолютно новий підхід до тренувань, що поєднаний з сучасними технологіями.
В одному з інтерв’ю місцевій пресі американець зізнається, що наслідки травми були такими, що рукою він не міг навіть повернути дверну ручку. Не кажучи вже про те, щоб завдати удару по класичному дерев’яному манекену, який використовують для тренувань адепти східних єдиноборств. Крім того, тренування у стані відновлення фізичних кондицій організму вимагають уваги з боку тренера-інструктора. А ветеран не міг собі дозволити персональних занять, хоча тренер і прагнув йому допомогти.
Власне, у розв’язанні проблеми Бренту Вердіалезу допомогли його армійські навички за класністю SF 18C, тобто сержанта-інженера, вибухотехніка армійської групи спецпризначення. Маючи досвід роботи з електронікою, уяву про конструювання і купу вільного часу у власному гаражі ветеран почав збирати технологічний аналог «дерев’яної людини». Ті, хто дивився хоч декілька художніх фільмів про китайські бойові мистецтва, зрозуміють, про що йде мова: це манекен для відпрацювання ударів руками і ногами, який, зокрема, використовував й легендарний популяризатор кунг-фу Брюс Лі.
Але через особливість травми, робота з класичним манекеном для військового ветерана була не доступна. Значить, потрібно створити роботизований аналог із регуляцією навантажень. Колишній американський армієць придбав книги з комп’ютерного програмування та кодування і приступив до роботи. Спочатку він випробував одну руку, потім дві, потім чотири.
Журналістам ветеран розповів, що займався збиранням здебільшого по ночах, коли уся родина спала. До повністю робочої моделі він довів, зробивши декілька прототипів. Відтак, роботизований спаринг-бот завдяки тестам і удосконаленням отримав можливості змінювати кут та силу ударів, можливість обертатися, щоб завдавати бокових ударів. Загалом, від початку до завершення робіт, у військового пішов більше ніж рік. А повністю робочою моделлю стала лише п’ята версія робота.
Проходячи низку технічних еволюцій, пристрій, що тримав назву RXT-1 або RefleX Trainer-1, був протестований професійними бійцями змішаних бойових мистецтв.
Робот спаринг-партнер працює у трьох різних режимах, має сенсорний екран і більше ніж 100 запрограмованих комбінацій ударів та блоків. Але його можна програмувати й по своєму – це працює приблизно так, як коли боєць б’є рукавиці зі спаринг-партнером. Практичний режим допомагає бійцям вивчити хронометраж, дистанцію та прийоми одиничної атаки та лічильник швидкості. Задля цікавості розробник додав комбінацію з 45 ударів, яку використовував відомий боксер Флойд Мейвезер, який володів кількома титулами чемпіона світу з професійного боксу. Третій режим – рендомні атаки, який дозволяє відпрацьовувати зв’язки ударів та блоків.
Загалом свій винахід американський ветеран розцінює як інновацію у царині бойової підготовки та галузі фізичної терапії солдатів, які постраждали під час військових дій. До слова, його винахід вже зацікавив комерційних виробників спортивного приладдя. І вони почали випускати роботизованого спаринг-партнера для широкого кола охочих мати тренера бойових мистецтв, який ніколи не стомлюється і завжди готовий розім’яти м’язи у двобої.
Фото з сайту Аrmytimes.com
