Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
«Особливий випадок» — так льотчики називають аварійну ситуацію в небі. Крім потреби збереження техніки, головне завдання — врятувати життя, тож здебільшого вихід з екстремальної ситуації — евакуація пілота й екіпажу. А що далі? Що робити після приземлення? Куди йти і хто допоможе?
На ці питання стажист АрміяInform спробував знайти відповіді в Центрі управління пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації Збройних Сил України. У Центрі зазначають, що пошуково-рятувальне забезпечення є одним з видів забезпечення польотів авіації. Без будь-якого з видів забезпечення польоти не відбуватимуться. У чому суть? Пілот повинен знати, що в разі якоїсь екстремальної чи аварійної ситуації в польоті за ним вийдуть фахівці, які його знайдуть, урятують та евакуюють. Кожне повітряне судно обладнане системою радіозв’язку та навігацією, і пілотові достатньо подати сигнал в ефір про поломку чи аварію, тоді пошуково-рятувальні сили й засоби приходять у стан першої готовності.
У мирний час пошук і рятування здійснюють у єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку й рятування — це державна система, в якій авіаційні рятувальники працюють разом з фахівцями ДСНС України. На забезпеченні польотів є пошуково-рятувальні літаки та вертольоти, рятувальні парашутно-десантні групи, наземні пошуково-рятувальні групи, а також пожежники й медичні підрозділи. На борту пошуково-рятувального повітряного судна чергує група з двох-трьох підготовлених людей зі спеціальним обладнанням і спорядженням, яке потрібне для десантування в разі неможливості дістатися до постраждалого посадковим способом, а наземні підрозділи зі свого боку виконують обов’язки на землі, в районі аеродрому. Варто зауважити, що саме фахівці пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб укладають парашути для льотного складу, опечатують їх і передають бортовому техніку, який вкладає їх у крісла літака.
Ще одним з основних завдань пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби є проведення підготовки льотного складу до вимушеного покидання повітряного судна та до дій в умовах автономного існування, простими словами, виживання в екстремальних умовах. Усе ж таки пілот чи екіпаж повітряного судна може опинитися і в епіцентрі бойових дій, і просто в незнайомій місцевості, тому часу на «подумати» може й не бути, а діяти треба оперативно: хто краще себе збереже, як не ти сам!? Кожен пілот повинен знати порядок покидання повітряного судна й уміти користуватися наявною парашутно-десантною технікою та спеціальним спорядженням, тому інструктажі та тренування з вимушеного покидання літака проходять щомісяця і перед кожними польотами. Крім цього, інструктори проводять з льотним складом заняття з виживання — кількаденні виходи на незнайому територію, наприклад, ліс або взагалі безлюдна місцевість.
— Для більшої зрозумілості варто додати, що все залежить від самого себе, і головне — оцінити обстановку після аварії, зрозуміти, куди і як рухатися, чи виходити на незахищений радіозв’язок чи ні, — розповідає начальник відділу контролю та підготовки пошуково-рятувальних сил і засобів підполковник Юрій Сметана. — Ключовим поняттям, про яке треба пам’ятати взагалі кожному, є «правило ТРЬОХ»: людина може жити без повітря 3 хвилини, без тепла — 3 години, без води — 3 дні, без їжі — 3 тижні.
Офіцер додає, що у мирний час члени екіпажу, який аварійно покинув літак, мають зібратися біля місця падіння повітряного судна, а під час бойових дій місце збору визначає командир. Не варто забувати і про те, що кожним парашутом можна зігрітися, замотатися, зробити укриття, обладнати намет, а щодо виживання загалом — усе ж таки варто навчитися орієнтуватися на місцевості та знати порядок виходу на зв’язок, корисними будуть і знання з тактичної медицини.
Щодо кваліфікації спеціалістів пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби можна не сумніватися. Наші рятувальники тісно співпрацюють з колегами з ВПС Нацгвардії штату Каліфорнія та Збройних сил Великої Британії (в межах тренувальної місії Orbital), де на дуже високому рівні поставлена підготовка з екстремального виживання. Підполковник Юрій Сметана зауважує, що, попри краще спорядження американських і данських спеціалістів, наші рятувальники не відстають у підготовці та якості виконання поставлених завдань.
— Ми плануємо налагодити співпрацю з міжнародними партнерами, створити центр виживання, який було втрачено після тимчасової окупації Криму, вдосконалити програми підготовки авіаційних рятувальників і льотного складу й поступово переходити зі старих стандартів і програм на нові, наближені до стандартів НАТО, — додає офіцер.
Роман Рибачук для АрміяInform
Указом Президента України, за поданням Міністерства оборони, на посаду голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту призначено командувача Сил підтримки ЗСУ, бригадного генерала Олександра Яковця.
Уже декілька розробок законтрактовані державою та готуються до передачі військовим.
Уповноважений представник Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець прокоментував питання, чи можуть рекрутингові центри замінити процес мобілізації в Україні.
Уповноважений представник Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець прокоментував питання, чи можуть громадяни, які отримали повістку, звертатися до рекрутингового центру, де триває набір громадян на службу в Сили оборони України.
За матеріалами СБУ засуджено інформатора російського гру, який шпигував за артилерією ЗСУ на Миколаївщині.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин прокоментував поточну бойову ситуацію біля міста Часів Яр Донецької області на Бахмутському напрямку.
Захищаємо світ
від 20100 до 25000 грн
Чернігів
105 прикордонний загін ДПСУ (м. Чернігів)
Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….