Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
«Час прийшов і нам взятись за рушниці, і ми взялись… ми одважились вмерти за край, за народ, за свою дорогу мрію-ідею — вільну, визволену Вкраїну», — це слова учасника бою під Крутами, Іван Шария, написані ним через два місяці після трагічних подій січня 1918 року. Коли настав наш час взятися за зброю, ми теж не відступили і з гордістю продовжили боротьбу за незалежність України.
Сьогодні битву під Крутами часто порівнюють із героїчною обороною Донецького аеропорту, боями на Дебальцевському плацдармі. Справжнє значення багатьох подій розкривається тільки з плином часу. У тих запеклих боях січня 1918-го українське військо на кілька дорогоцінних днів затримало московську навалу. Це дало можливість уряду укласти мирну угоду між Українською Народною Республікою і Центральними державами, що, серед іншого, означало міжнародне визнання української державності.
Події Визвольних змагань 1917-1921 років переконливо засвідчили — українська державність без українського війська неможлива. Вшановуючи пам’ять Героїв Крут, ми з гордістю відновлюємо наші національні військові традиції і продовжуємо боротьбу з одвічним ворогом, якого влучно описує Іван Шарий як «важкий могильний камінь над нашим народом».
Стримуючи ворога, захищаючи свою землю, ми реформуємо наше військо задля зміцнення обороноздатності держави і вступу до Північноатлантичного Альянсу, що надійно убезпечить Україну від нових зазіхань російського агресора.
Світла пам’ять і вічна шана Героям Крут! Слава Україні! Героям слава!
Головнокомандувач Збройних Сил України
генерал-полковник Руслан ХОМЧАК
