«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Для учасників бойових дій законодавством визначено пріоритетне – першочергове право на отримання земельних ділянок. Про те, чи існують наразі труднощі з їхнім отриманням і оформленням та які шляхи розв’язання цих проблем, дізнавався кореспондент АрміяInform.
Процедура оформлення земельної ділянки
Ветерани війни часто звертаються для отримання земельних ділянок на ведення садівництва – не більше ніж 12 соток та селянського господарства – до 2 гектарів. Але найпоширеніший вид земельних ділянок – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше ніж 25 соток, у селищах – до 15 та в містах – до 10 соток.
Воїнам, які хочуть одержати ділянку із земель державної або комунальної власності, необхідно звернутися із заявою до відповідного органу виконавчої влади або місцевого органу самоврядування, як правило, це сільська, селищна або міська ради. До заяви в обов’язковому порядку додають копії паспорта, ідентифікаційного коду, пільгового посвідчення та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ділянки ухвалюється впродовж 1 місяця. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства.
Надалі слід замовити у землевпорядній організації виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Її розробниками можуть бути юридичні особи, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше ніж два сертифіковані інженери-землевпорядники або фізичні особи – підприємці, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
Процедура оформлення документації землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі ділянки, її геодезичні координати і скласти кадастровий план для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Проєкт землеустрою розробляє виконавець на підставі укладеного договору. Термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.
Далі для затвердження проєкту заявник надає відповідне клопотання, до якого додає екземпляр погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Термін розгляду такої заяви – 2 тижні.
Останнім кроком оформлення земельної ділянки є реєстрація права власності через місцевий центр надання адмінпослуг. До заяви треба надати паспорт, ідентифікаційний код, пільгове посвідчення, засвідчену копію рішення про безоплатну передачу ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для учасників бойових дій ця процедура безкоштовна і триває до 5 робочих днів.
Судова тяганина у земельних суперечках
– Спірна ситуація виникає тоді, коли учаснику бойових дій відмовляють у виготовленні технічної документації, зокрема наданні дозволу. Надалі ветерани звертаються до нас і ми оскаржуємо неправомірні дії вже в суді. Відповідачем у тих справах є місцевий орган Держгеокадастру або міської, селищної чи сільської ради. Як правило, такі справи доходять навіть до Верховного Суду, – повідомив заступник начальника відділу Чернігівського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
В одних випадках суди ухвалюють рішення про повторний розгляд питання надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, в інших – зобов’язують міську, селищну або сільську раду цей дозвіл надати.
У більшості таких справ суди стають на бік воїнів, але є і певні суперечності. Існує експертна думка, що суд не може зобов’язати колегіальний орган, до складу якого входять депутати міських, сільських, селищних рад, вчинити певні дії, тобто ухвалити певне рішення шляхом голосування. Проте, з огляду на вітчизняну та міжнародну практику, у випадку невиконання обов’язку надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою надалі виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача – ветерана війни. І суд таки зобов’язує відповідача – орган місцевої влади вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права шляхом ухвалення рішення зобов’язального характеру. Така позиція визначена вищими судами. Зокрема це рішення Верховного Суду від 2 липня 2020-го щодо зобов’язання Чернігівської міськради надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою.
– У таких позовах ми додатково просимо суд зобов’язати надати звіт про виконання рішення суду, щоб відповідач уважніше ставився до такого рішення й не затягував його виконання, – зазначив Ярослав Хоменко.
Одним із важелів впливу захисту прав у земельних спорах є стягнення моральної шкоди з органу місцевої влади й відкриття кримінального провадження за невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Так, на підставі рішення Верховного Суду від 26 серпня 2020 року стягнуто з міськради на користь позивача 10 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями місцевої влади щодо відмови у затвердженні проєкту землеустрою.
Як зазначають юристи, у таких справах можна звертатися і до Європейського суду з прав людини, якщо порушені норми міжнародної Конвенції та всі шляхи захисту прав, включаючи вітчизняні суди, не дали позитивного результату і рішення залишається невиконаним, навіть після відкриття кримінального та виконавчого проваджень.
Також на практиці виникають і певні суперечності з питань укладання різноманітних договорів оренди земельних ділянок.
– За останні два роки учасники бойових дій досить часто зверталися до нас з питань укладання попередніх договорів щодо продажу своїх ділянок для індивідуального будівництва. У тих випадках вони брали зобов’язання продати свої земельні ділянки в майбутньому. Там фігурували суми близько 12-15 тисяч гривень, що фактично було невигідним для воїнів. Деякі особи намагалися заволоділи ділянками, вводячи в оману ветеранів. І учасники бойових дій намагалися ці договори надалі скасувати, – повідомив Ярослав Хоменко.
Серед ветеранів є і певні звернення щодо не затвердження проєкту документації земельних ділянок із різних причин.
– Відповідно до рішення Чернігівської міськради, мені надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку. Проте вже кілька років я не можу її оформити. Представники управління архітектури та містобудування міста не надають позитивний висновок, мотивуючи тим, що ділянка розташована не в житловій зоні. Однак, це не так. А під час надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою моє питання розглядали встановленим порядком із залученням представника управління архітектури та містобудування міської ради. Я за власні кошти розробив землевпорядну документацію і нині не можу її затвердити. Тож попереду – роки судової тяганини з міською владою, – зазначив учасник бойових дій з Чернігова Владислав.
Тож, проблеми з питань оформлення та отримання земельних наділів у ветеранів війни є, і вони досить різні. І для ефективного їхнього вирішення необхідна підтримка ветеранів війни органами місцевої влади, які ухвалюють правові рішення щодо видачі землі.
