«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
У 2018-му в Баку відбулася третя Азербайджанська міжнародна оборонна виставка ADEX-2018. Після її завершення російські експерти опублікували статейку, присвячену російському самохідному міномету МЗ-204 «Горець», під назвою «Не конкурент: «Тигр» с миномётом превзошел израильский Spear Mk2». Упродовж двох років, що минули після згаданої виставки, росіяни, нарешті, завершили заводські випробування самохідного міномета. Про це 26 травня торік повідомило інформагентство ТАРС. Машину передали у війська на випробування, після яких планується прийняти її на озброєння.
Порівнюючи деякі основні технічні характеристики самохідних мінометів, доводиться констатувати: кремлівські експерти з висновками, м’яко кажучи, дуже поспішили. Коли розглядають військову техніку, то перше, що привертає увагу, — це зовнішній вигляд як покажчик інженерного мистецтва, рівня конструкторської думки й культури виробництва. Ізраїльський Spear Mk2, розміщений на легкому бронеавтомобілі Plasan Sandcat («Піщаний кіт»), видається футуристичною, виразною бойовою машиною. Одразу видно: над нею добре та прискіпливо працювали. В результаті вона вийшла значно складнішою та дорожчою, як порівняти з аскетичним екстер’єром російського «Горця» на базі «Тигра». Росіянин скоріше схожий на сільгоспмашину, ніж на художній витвір зброярів. Звісно, вигляд хоч і є важливим, та вирішальне значення мають бойові характеристики.
Швидкість вирішує результат бою
Час перебування на вогневій позиції самохідного міномета є тією одиницею виміру, яка впливає на здатність вижити в сучасному бою. Новітні технології дають змогу легко визначити місцеперебування міномета відразу після здійснення ним першого пострілу.
Екіпаж, за розумінням росіян, технічно «відсталого» ізраїльського мінометного комплексу Spear Mk2 здатен після прибуття на вогневу позицію розгорнутися та виконати перший постріл на 7-й секунді, а за 49 секунд здійснити 12 пострілів і через 14 секунд «згорнутися» й залишити позицію. Загалом для виконання бойового завдання екіпажу ізраїльського комплексу необхідно 70 секунд.
Такою оперативністю комплекс завдячує сучасній конструкції міномета і його електронному начинню. Комп’ютерна система прицілювання й навігаційне обладнання забезпечує автономну роботу мінометного розрахунку. Наведення на ціль відбувається без залучення зовнішніх орієнтирів. Spear Mk2 працює у взаємодії з різними системами бойового управління (BMS) і містить у собі технічне керування вогнем, його планування, визначення пріоритетних цілей, прогнозування результатів атаки, підрахунок боєприпасів, взаємодію з іншими коригувальниками. Інтегрована система супутникового зв’язку ELSAT 2100 дає змогу під’єднатися до єдиної армійської системи керування військами.
Натомість «неперевершеному «Горцю» після прибуття на позицію знадобиться цілих три хвилини на підготовку до відкриття вогню. Чому так кволо? Спочатку необхідно «кріпко» стати на ноги (потрібно опустити дві опори), зарядити міномет, дочекатися, доки гідравлічний механізм установить ствол у вертикальне положення, командир розрахунку отримає необхідну інформацію про ціль від БПЛА та здійснить на неї наведення.
Виконавши 10 пострілів за хвилину (максимальна скорострільність міномета за умови, що екіпаж постійно перебуває у бронекорпусі), щоб залишити позицію, обслузі треба підійняти опори та привести ствол у похідне положення, що забирає значний час. Отже, мінімальний час перебування на вогневій позиції російського «Горця» становить п’ять хвилин проти сімдесяти секунд у Spear Mk2.
Смертельне «преимущество» російської машини
«Главное преимущество данной разработки перед зарубежными аналогами — нахождение боевого расчета системы внутри бронированного корпуса «Тигра» при стрельбе, — зазначив Олександр Красовицький — гендиректор ТОВ «Військово-промислова компанія», що випускає «Тигр». — При этом миномет, ведущий огонь в автоматизированном режиме, может использовать целеуказания от беспилотников. А командир расчета получает необходимую для стрельбы информацию на цветной многофункциональный ЖК-монитор».
Перебування розрахунку під час бойової роботи у броньованому корпусі найімовірніше — великий мінус, виходячи з часу перебування на позиції й конструктивних особливостей комплексу «Горець». Броньовик «Тигр» оснастили 120-мм мінометом 2Б11 комплексу 2С12 «Сани», розробленого понад 40 років тому. Міномет закріпили в кормовій частині авто на спеціально розробленій артилерійській системі з електроприводом наведення по кутах піднесення й за азимутом. Прибувши на позицію, «Горець» стає на опори, ствол приймає горизонтальне положення, з люка в нього закидають міну, ствол автоматично стає у вертикальне положення, після чого виконують постріл. Вистріливши, ствол знову стає горизонтально для заряджання. Така система ведення вогню не дозволяє збільшувати темп стрільби, оскільки обмежена дією підйомного механізму ствола міномета.
Для пришвидшення темпу стрільби росіяни передбачили варіант, коли член екіпажу полишає броньовик і заряджає, стоячи на даху машини, звідки й бере викладені міни.
Проте, крім впливу вогню противника, екіпаж «Горця» може потрапити в досить скрутне становище й від власної зброї. Що ж іще змусить екіпаж покинути бронекорпус авто, крім бажання збільшити темп ведення вогню? Це осічка, що трапляється досить часто й інколи призводить до загибелі військових. Причиною такої неприємності може стати нечищений ствол міномета або неспрацювання вибивного патрона міни. Щоб розрядити міномет, екіпажу доведеться залишити броньований корпус «Тигра» й вилучити зі ствола міну. Така процедура потребує навичок і часу. Отже, виходить, що достатньо однієї осічки, щоб «Горець» на певний час втратив боєздатність, а екіпаж опинився «на вулиці» без захисту броні.
Порівнювати радянський 120-мм міномет, розроблений 1979-го, з сучасним ізраїльським Soltam Spear Mk2, у створенні якого застосували технології ХХІ століття, мабуть, не варто. Очевидно: старий міномет значно поступається конкуренту як у скорострільності, так і в дальності ведення вогню.
Треба зазначити: азербайджанці обрали й закупили ізраїльський автоматичний 120-мм міномет нового покоління й не прогадали, надавши перевагу сучасній зброї. Завдяки таким зразкам їм удалося ефективно розв’язати останній військовий конфлікт на свою користь.
Дещо про мобільність
Ця характеристика забезпечує велику перевагу в бойових умовах. Новітні технології дають змогу легко визначити вашу позицію, щойно ви зробите перший постріл. Тому мобільність дає можливість, відстрілявшись, швидко полишити позицію, доки противник її визначатиме.
Автомобіль Plasan Sandcat має вагу 8845 кг, двигун Ford V8 потужністю 330 к.с. Російський «Тигр-М» важить 8300 кг, двигун ЯМЗ-5347 потужністю 215 к.с. Хто з них прудкіший — достатньо поглянути на цифри. (Варто згадати анексію Криму, коли такий «Тигр» не зміг здолати звичайний бордюр. Відео про цей кумедний випадок, відзняте самими росіянами, досі гуляє Інтернетом).
Отже, у сучасній війні, якщо цим самохідним комплексам доведеться зійтися у двобої, «Тигр», здійснивши перший постріл, перетвориться на чудову здобич для «Піщаного кота».
