Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
2020 рік для Повітряних Сил ознаменувався неабиякими здобутками в нарощенні бойового потенціалу виду, втім є й трагічні події – катастрофа літака Ан-26Ш, у якій загинуло 26 офіцерів та курсантів, цвіт та майбутнє військової авіації…
Чимало обмежень принесла й пандемія коронавірусу COVID-19, що підкорегувала плани навчань та повсякденної життєдіяльності. Це дало змогу оптимізувати процеси, водночас не збавляючи темпів бойової підготовки у найтехнологічнішому виді Збройних Сил.
А розпочався для Повітряних Сил цей рік із випробування в Карпатах системи попередження зіткнення із землею літака Іл-76МД. Згодом – випробування модернізованого стартового командного пункту. А ще за кілька днів – монтаж автоматизованого командно-диспетчерського пункту в бригаді тактичної авіації на Хмельниччині. Новий автоматизований КДП дозволив у автоматичному режимі відображати повітряну обстановку в районі летовища, що значно підвищує рівень безпеки польотів, зручність та якість роботи персоналу. Трохи пізніше в Повітряних Силах створили розрахунково-аналітичну станцію, завданням якої є оперативний збір, обробка й аналіз інформації про радіаційну, хімічну та біологічну обстановку поблизу місць дислокації військових частин у Повітряних Силах. І все це – лише за перші тижні 2020-го!
У лютому Повітряні Сили перейшли на нову організаційно-штатну структуру органів військового управління згідно зі стандартами країн НАТО. А вже за кілька місяців у західному та центральному регіонах держави успішно відбулося командно-штабне тренування із органами управління виду з урахуванням бойової роботи в новій організаційно-штатній структурі. Залучались тактична та транспортна авіація, підрозділи зенітних ракетних і радіотехнічних військ, розвідка та безпілотна авіація.
Протягом року відбулись десятки навчань, включаючи потужні міжнародні. Найбільш знаковими й значущими серед них стали польоти в повітряному просторі України стратегічних бомбардувальників ВПС США B-1B Lancer та Boeing В-52Н, у супроводі винищувачів Повітряних Сил ЗС України. Спільне повітряне патрулювання мало на меті досягнення взаємосумісності авіації країн НАТО та ключових партнерів Альянсу. Також практичну площину співпраці неабияк наростили спільні завдання, що виконували екіпажі літаків Іл-76, Ан-26, МС130 та конвертопланів Bell V-22 Osprey у рамках проведених стратегічних командно-штабних навчань «Об’єднані зусилля – 2020» та Rapid Trident 2020.
Винищувачі, штурмовики та бомбардувальники Повітряних Сил також взяли участь у міжнародних навчаннях «Сі Бриз – 2020». Зокрема, миргородські екіпажі здійснили патрульне супроводження у спільних бойових порядках літаків НАТО Р-8 Poseidon у визначених районах Чорного моря.
Окрім внутрішніх та міжнародних навчань, протягом року також відбулось чимало зустрічей та переговорів, зокрема з очільниками Повітряних Сил та військовими аташе країн-партнерів, із якими триває співпраця й досягається сумісність. Це, зокрема, Велика Британія, Туреччина, Пакистан.
Триває робота над створенням Стратегії розвитку Повітряних Сил України до 2035 року. Зокрема, розроблена Візія Повітряних Сил Збройних Сил України – 2035 щодо розвитку на найближчі 15 років. Документ визначає призначення та завдання Повітряних Сил у структурі Збройних Сил України, виклики і загрози національній безпеці (зокрема в повітряному просторі), опис операційного середовища, у якому Повітряні Сили виконуватимуть свої завдання, цільову модель розвитку та вимоги до необхідних спроможностей з оцінкою потреб у ресурсах.
Триває навчання екіпажів безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar TB2. Оператори вивчають досвід використання цієї техніки в локальних війнах у Сирії та Нагірному Карабасі, свою влучність та ефективність ця техніка показала й на українських полігонах.
А ще військово-транспортна авіація Повітряних Сил виконувала місію в боротьбі з пандемією, перевозячи медичні засоби з Китаю для України та західних партнерів.
Застосовують авіацію Повітряних Сил у рамках боротьби з пандемією і у внутрішніх перельотах. Влітку екіпаж спеціального військово-транспортного літака Ан-26 Vita вперше здійснив аеромедичне перевезення в умовах вірусної небезпеки. Пілоти виконували рейс із транспортування військовослужбовця, хворого на COVID-19, у захисних медичних костюмах, окулярах та масках. Такий досвід екіпаж здобув уперше, і він може стати в пригоді в кризових ситуаціях.
За кілька днів після цього перельоту відділення медичного забезпечення аеромедичної евакуації Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону отримало бокс-ізолятори для транспортування оперативно-реанімаційним літаком Ан-26 Vita інфікованих на COVID-19.
Триває й переоснащення частин Повітряних Сил капітально відремонтованими та модернізованими зразками озброєння та військової техніки.
А для навчально-тренувального центру зенітних ракетних військ Повітряних Сил придбано тренажери ЗРК Бук-М1 та С-300П. Це – два мультимедійні комплекси для навчання обслуг самохідної вогневої установки 9А310М1, комплекси пункту бойового управління 9С470М1, моделювання бойової обстановки та відтворення єдиного інформаційного простору зенітного ракетного дивізіону Бук М-1, комплексу для підготовки обслуг апаратного контейнера Ф2К ЗРК С-300П, а також відповідне програмне забезпечення для всіх вищезгаданих тренажерів.
Вперше цьогоріч відбулось тактичне навчання зенітного ракетного дивізіону в урбанізованій місцевості. А ще воїни-зенітники відзначилися в районі проведення операції Об’єднаних сил: завдяки вмілим діям одного з підрозділів, який тримає оборону на Світлодарському напрямку, був збитий російський безпілотний літальний апарат «Застава» Bird Eye 400, вартість якого становить близько двох мільйонів доларів.
Також, ведучи мову про безумовні здобутки цього року, не можна не згадати й про те, що вперше за понад два десятиріччя відновлено один із військових аеродромів, який прийняв одночасно декілька повітряних бортів. Йдеться про летовище поблизу міста Дубно. Туди перебазувалася авіакомендатура з Луцька. Події передувала величезна копітка робота особового складу нещодавно створеної авіаційної комендатури та інженерно-аеродромного підрозділу з відновлення летовища.
Отже, незважаючи на сумні події, що час від часу нам приносив нелегкий високосний рік, усе ж із упевненістю можна казати про те, що для Повітряних Сил він не минув дарма: вони продовжують свій розвиток, посилюють взаємодію з закордонними партнерами та виконують свою місію із захисту повітряного простору держави. Повітряний щит України є і залишається надійним.
