Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Напередодні 29-ї річниці Збройних Сил України журналісту АрміяInform вдалося зустрітися з Головнокомандувачем ЗСУ генерал-полковником Русланом ХОМЧАКОМ. Забігаючи наперед, скажу, що розмова була відвертою та емоційною, бо теми розмови були несвятковими. Говорили здебільшого про підсумки діяльності війська у 2020-му. Головнокомандувач розповідав про проблеми ЗСУ без ретуші, називаючи речі своїми іменами.
«На жаль, ми не можемо нині говорити про повне переозброєння навіть окремих бригад»
— Як Ви оцінюєте динаміку розвитку Збройних Сил України у 2020 році?
— Більшість завдань виконані. Динаміка розвитку Збройних Сил Україна в цілому позитивна. Хоча, правду кажучи, я очікував, що війську вдасться пройти більшу дистанцію у своєму розвитку. Об’єктивно, деякі завдання виконано лише частково. З огляду на виклики сьогодення, я критично оцінюю такі результаті. У нас обмаль часу, а маємо бути максимально готовими гарантовано відповісти на всі загрози. А коли зриваються плани технічного оновлення війська, сповільнюються темпи розпочатих комплексних реформ у певних аспектах, ми далі залишаємося уразливими.
— А якщо конкретніше, що вдалося, які проблеми ще обтяжують військо?..
— В умовах складної воєнної обстановки, протистояння масштабним викликам, Збройні Сили України змогли стримати збройну агресію на Сході України й не допустити розширення зони конфлікту. Вже понад 4 місяці нам вдається забезпечувати дотримання режиму припинення вогню. Так, російсько-окупаційні війська періодично порушують «тишу», так, війна триває, але, важливо, що наші втрати знизились у рази. Це надважливо для керівництва держави, для мене, для всіх солдатських матерів, для більшості українців…
Цього року завершено перехід наших органів військового управління на J-структури, іншими словами, ми перейшли на управлінську модель, подібну до армій НАТО. Об’єктивно, за рік що минає, наше військо значно наростило бойові спроможності. ЗСУ постійно готуються до виконання завдань за різних сценаріїв розвитку подій. А ще важливо сказати, реально підвищено рівень взаємосумісності військових частин ЗС України з відповідними структурами Альянсу. Можна багато говорити про перехід на стандарти НАТО, взаємосумісність з арміями-членами Альянсу, важливо те, які зрушення відбуваються у практичній площині. Цьогорічні навчання «Об’єднані зусилля — 2020», безпрецедентні маневри за масштабом та представництвом підрозділів наших іноземних партнерів, показали очевидний прорив війська в цьому сенсі. До речі, управління військами, практичне виконання завдань українськими підрозділами в багатонаціональному середовищі за стандартами та процедурами НАТО експерти оцінили на достатньому рівні.
Я критично ставлюся до реального стану справ у війську, бо у деяких сферах життєдіяльності немає прориву на краще, ми буксуємо з різних причин. Мусимо прискоритись у всіх напрямах, консолідувати сили, максимально ефективно використовувати наявний ресурс, щоб Збройні Сили України стали сильнішими, технічно потужнішими.
Проте залишається чимало невирішених проблем у Збройних Силах. Скажу відверто, цього року ми розраховували на більшу кількість нових та модернізованих зразків ОВТ. Є проблеми й щодо відновлення запасів боєприпасів, військово-технічного майна. Нереалізовані всі плани на 2020 рік і щодо створення необхідної інфраструктури в пунктах постійної дислокації.
Яке озброєння та техніка насамперед потрібні війську
— Ви нещодавно сказали, що видатки на оборону в попередні роки хоч і значно більші, ніж у довоєнні, але цього недостатньо, щоб військо технічно оновити за кілька років, тому нині ЗСУ замовляють лише найнеобхідніше. Тобто вітчизняна «оборонка» має орієнтуватися на першочергові потреби війська. Які системи та зразки ОВТ у пріоритеті?
— Цей перелік чималий, починаючи від стрілецької зброї, артсистем, закінчуючи протиракетними комплексами та кораблями для ВМС. Нам потрібні нові БТРи, бо досі маємо підрозділи на автомобілях. А ще — модернізовані танки, засоби розвідки для ВМС. Також слід поставити у війська антиснайперські комплекси, парашути, сучасні засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби. Дуже потрібні протиракетні комплекси, бо наш ворог має авіаційні ракети, якими здатен уражати об’єкти, не входячи в зону нашої ППО. Збройні Сили зробили заявку на закупівлю значно більшого переліку озброєння та військової техніки, ніж я назвав. На жаль, не все з цього переліку військо отримало. Чому? Причини різні, як об’єктивні, так і суб’єктивні. Є запитання до тих посадових осіб, які відповідають за закупівлю ОВТ і не лише. То виробник неготовий надати продукцію, яка б відповідала нашим технічним вимогам, то «не вписується» у строки поставки, то ще щось. Не раз доводилось вносити зміни в ДОЗ, замовляти щось інше. Так, цього року ми отримали БТР-4, які мали нам поставити ще торік. До речі, говорячи про бронетранспортери, незабаром розпочнемо випробовування БТР-4 для ВМС. Зрушення є, це факт. Ось ще одна добра новина, дуже скоро у наших воїнів на передовій будуть радіоелектронні рушниці іноземного виробництва для ефективної боротьби з ворожими БПЛА. Шкода, що нині про масове переозброєння війська, про повне переозброєння бригад, на жаль, ще не йдеться. І такий стан справ точно не відповідає запиту українського суспільства…
У 2021 році планується отримати береговий ракетний комплекс «Нептун», три американські патрульні катери типу Island, середній розвідувальний корабель, малий броньований артилерійський катер «Гюрза-М» та кілька десантно-штурмових катерів.
— Привідкрийте хоча б деякі плани технічного зміцнення війська на 2021 рік
— З огляду на безпекову ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні, серед пріоритетів розвитку є технічне підсилення Військово-Морських Сил. Тому у 2021 році плануємо отримати береговий ракетний комплекс «Нептун», три американські патрульні катери типу Island, середній розвідувальний корабель, малий броньований артилерійський катер «Гюрза-М» та кілька десантно-штурмових катерів.
У наступному році Збройні Сили мають отримати вертолітні лопаті вітчизняного виробництва
— Знаю, що є проблема з постачанням лопатей для вертольотів. Яка перспектива її вирішення?
— Частина парку Мі-24 нині простоює через відсутність лопатей. Проблема давня, монополістом з їх виготовлення є Російська Федерація. Свого часу вітчизняні фахівці взялися за розробку й виробництво лопатей, наразі підприємство працює у дві зміни, щоб уже наступного року почати поставки лопатей до вертольотів нашого війська.
«Нині у ЗСУ вже працює понад 7 тисяч стандартів»
‒ Які основні завдання визначені для ЗС України на 2021 рік?
— Серед головних завдань — забезпечення готовності органів військового управління, військових частин до виконання завдань з відсічі широкомасштабної збройної агресії на суші, у повітрі й на морі з будь-якого напрямку, готовності до відновлення територіальної цілісності держави з удосконаленням способів ведення оборонних і стабілізаційних дій, до ведення наступальних дій, зокрема, на урбанізованій місцевості.
— Тобто наше військо таки готується до наступу?
— Військо має бути готовим до будь-якого розвитку подій, має бути навченим не лише ефективно тримати оборону, а й уміло вести наступальні дії й на урбанізованій місцевості. Вести наступальні дії наше військо активно навчається вже кілька років. У цьому контексті ще раз хочу висловити не лише свою думку, а й обґрунтовану позицію Генштабу, експертів: суто військового вирішення питання на Донбасі немає. Військове розв’язання неможливе з багатьох причин. По-перше, нас можуть звинуватити у порушенні міжнародного гуманітарного права в частині ведення воєнних дій на території густозаселених районів. Ви знаєте, що таке Донбас. Коли один населений пункт одразу переходить у інший. Якщо почати там активні бойові дії, буде чимало жертв серед цивільного населення. По-друге, будуть серйозні втрати й серед військових. Їх обраховуватимуть три-чотиризначними цифрами за просування углиб окупованих територій. Ми готові до цього? Не забувайте: Росія має нині значно більше ресурсів. Тому я і критично ставлюся до реального стану справ у війську, бо в деяких сферах життєдіяльності немає прориву на краще, ми «буксуємо» з різних причин. Мусимо прискоритись у всіх напрямах, консолідувати сили, максимально ефективно використовувати наявний ресурс, щоб Збройні Сили України стали сильнішими, технічно потужнішими.
Крім того, серед пріоритетних завдань на наступний рік визначено підвищення навченості до виконання завдань в умовах застосування противником новітніх засобів збройної боротьби, ракетно-авіаційної зброї, засобів радіоелектронної боротьби, безпілотних авіаційних комплексів. Окреме завдання — удосконалення системи логістичного, медичного, інфраструктурного забезпечення. Надважливо також продовжувати перехід на стандарти та процедури підготовки, які застосовують країни-члени НАТО.
Також мусимо якнайшвидше завершити розмежування функціональних завдань і повноважень між Міністерством оборони та Збройними Силами з остаточною передачею військових організаційних структур, які здійснюють діяльність виключно в інтересах застосування військ (сил), до складу ЗС України. У контексті порушеної проблематики, щоб читачам було зрозуміліше, поясню: у конфігурації управлінської структури війська за натовськими стандартами, на яку ми перейшли, Міноборони і ЗСУ мають окремий функціонал. Міноборони формує оборонну політику, забезпечує потреби Збройних Сил (техніка, озброєння, майно, інфраструктура), а ЗСУ реалізують цю політику. Принципи НАТО — це чіткий розподіл функцій, без дублювання повноважень. У реалізації цієї реформи вже зроблено чимало, але далеко не все.
Багато ще спільної роботи є із законотворцями. Важливо разом з Міністерством оборони та парламентарями відпрацювати низку важливих законопроектів, від яких залежать ефективність функціонування в багатьох аспектах нової управлінської структури війська.
— Щоб підвищувати бойові спроможності, військо має безперервно займатися бойовою підготовкою, проводити навчання в умовах, максимально наближених до бойових. Яка інтенсивність навчань була у 2020 році? Які нормативи підготовки визначені на рік наступний?
— У 2020 році інтенсивність навчань була достатньо високою. Попри епідемію коронавірусу, ми фактично відпрацювали всі заплановані навчання, крім запланованих зборів резервістів та підрозділів тероборони. Особливих проблем ні з пальним, ні з боєзапасами тут не було. Щоправда, наприклад, Харківський авіаційний університет цього року в достатньому обсязі не був забезпечений пальним для проведення льотної підготовки курсантів. Тому Командування ПС вирішило, що курсанти мають нарощувати наліт під час стажувань у військах. Нині у війську вже немає такого, що літає лише частина офіцерів-льотчиків, літають всі, але наліт різний. На наступний рік визначено, що середній наліт, наприклад, екіпажу армійської авіації має бути не менше ніж 50 годин. Хотілось би, щоб наліт льотчиків був стабільно високим у всіх. Але не забувайте: тут багато залежить не лише від кількості пального, а й технічного стану літаків. І це тема окремої розмови.
Тепер, коли запитуєте про нормативи, хочу сказати, що нам варто вже орієнтуватися на стандарти НАТО. Бо відповідність певному стандарту є показником готовності підрозділу до виконання певних завдань. Нині у ЗСУ вже працює понад 7 тисяч стандартів. І процес їх впровадження триває. В арміях Альянсу, коли кажуть, що цей підрозділ відповідає визначеним стандартам, то всі розуміють, який рівень його підготовки, які завдання він здатен виконувати.
«Поки тут, на верхах, у великих кабінетах, не буде змін у свідомості, не буде нових підходів до вирішення проблем — у низах нічого не зміниться»
— Знаю, Ви часто буваєте у військах і спілкуєтесь з ротними, комбатами, знаєте про проблеми з перших вуст. Що найбільше турбує молодих офіцерів?
— Так, про проблеми командирів різних рангів знаю не з розповідей. Ми над їх вирішенням працюємо, повірте, не відкладаємо на завтра. Сьогодні часто командири говорять мені не про низький рівень грошового забезпечення, вони просять нову техніку, запчастини, нове озброєння. Залишається великою проблемою забезпечення соціальних гарантій. Люди часто зневірюються, бо не отримують всіх тих пільг і державних гарантій, які прописані в законодавстві.
Точно знаю, що найбільша проблема в тому, що поки тут, на верхах, у великих кабінетах, не буде змін у свідомості, не буде нових підходів до вирішення проблем, не запровадять ефективних, прозорих нових механізмів — у низах нічого не зміниться. Очевидно, що не всі хочуть реформ у війську, попри те, що люди давно прагнуть змін на краще. Спротив старої системи ще дуже сильний, тому певні персонажі прагнуть створювати довкола українського війська негативний фон, намагаються дискредитувати керівництво ЗСУ, комбригів, нашу армію загалом.
— А що можете розповісти про реформування чи побудову сучасної системи логістики війська?
— Об’єктивно, нині логістика війська — це ще застаріла система. Треба купу часу витратити, стоси паперів підготувати, щоб щось з необхідного вибити на складах. Тому і досі дехто звертається до волонтерів за допомогою або купує за свій кошт, щоб тільки уникнути паперової тяганини. Поки в нас лише змінилася назва — логістика замість тилу. Нам ще потрібний час і кошти, щоб змінити підходи по всій вертикалі управління забезпечення війська й вибудувати нову систему. Рішення вже ухвалені, ми вже знаємо, що і як робити.
Поки у нас лише змінилася назва — логістика замість тилу. Нам ще потрібен час і кошти, щоб змінити підходи по всій вертикалі управління забезпечення війська та вибудувати саму нову систему. Але ми вже знаємо, що і як робити.
— Бази, склади, арсенали стали більш захищеними від ворожих ДРГ, БПЛА з часу останніх вибухів?
— На жаль, цього року ми не отримали ні скануючих систем для перевірки транспорту, ні пожежних танків, ні пожежних машин, які замовляли. Не вдалося вивести відеоспостереження захищеними мережами за ситуацією на арсеналах у єдиний центр моніторингу обстановки на об’єктах. Заявки були, як і кошти, відповідні посадовці не знайшли виробника, а може, і не захотіли, який би міг поставити нам сучасні системи й обладнання за нашими технічними вимогами. Були пропозиції переписати їх. Як можна занижувати вимоги до безпеки? Адже йдеться про безпеку арсеналів, збереження життя наших людей та боєприпасів! Невже нам замало сумних уроків масштабних надзвичайних подій на складах у різні часи й в різних регіонах?!
Про цивільний костюм та свято у строю
— Ви часто перебуваєте у відрядженнях і пересуваєтесь повітряним транспортом. Скільки часу цього року провели в повітрі?
— Не рахував, я ж не льотчик (усміхається).
— Ви забобонна людина?
— Сказати, що свято вірю в забобони, то ні. Вірю в те, якщо арсенал один раз підірвався, то вдруге він теж може запалати…
— Коли востаннє одягали цивільний костюм?
— За останні роки дуже рідко, лічені рази. Зокрема, коли була зустріч у рамках Вишеградської четвірки в Польщі в жовтні.
— А коли одружувались?
— Так, дякую, що нагадали… (усміхається).
— До речі, відкрийте секрет, як освідчувались дружині?
— Я намагався це зробити, по-своєму, оригінально. Сподіваюсь, дружина оцінила… Як саме? — це таємниця нас двох, як і сімейне життя в цілому. Вважаю, що кожне подружжя має право на особистий простір, закритий для будь-кого.
— Які маєте уподобання, хобі?
— Відверто, з початком війни про уподобання забув. Раніше регулярно займався спортом, не професійно, для себе. Активно вивчав англійську, бо мені це потрібно як сучасній людині і військовому керівнику. Нині фактично неможливо знайти для уроку навіть вільну годину впродовж тижня. Але я не знімаю з себе цього завдання.
— Цього року відзначають 29-ту річницю створення Збройних Сил України. Ви служите у війську понад 35 років, 28 з яких у Збройних Силах України. Який зі святкових днів Вам запам’ятався найбільше?
— Для командирів святкові дні нечасто бувають святковими. Торік разом із Президентом на День Збройних Сил були в районі ООС, вітали наших воїнів, було дуже душевно, спогади теплі.
Є й інші спогади, з 2006 року, коли якось до нас у бригаду на свято неочікувано мали приїхати високоповажні гості, пів ночі готувалися, а наступного дня з восьмої ранку до третьої години дня чекали на плацу, а тоді холодно було… Уявіть, який настрій ми мали…
Дякую!
Фото АрміяInform та Управління зв’язків з громадскістю ЗС України
