Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Починаючи з 2-го курсу навчання, курсанти-льотчики Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба розпочинають практичну льотну підготовку, яка триває до самого випуску. За цей період вони в повному обсязі опановують техніку пілотування й поповнюють льотні книжки необхідними налітними годинами.
Узимку — активна тренажерна підготовка
Перші практичні вильоти курсанти виконують на легкомоторних літаках ХАЗ-30 і вертольотах Мі-2, поступово пересідаючи до кабін складніших повітряних суден, як-от Л-39, Ан-26 і вертольотів Мі-8. Активна фаза практичного навчання в них стартує на початку весни й завершується наприкінці осені, після чого курсанти повертаються до рідної альма-матер і поповнюють теоретичну базу знань у навчальних класах і на тренажерах.
Саме тренажерній підготовці в навчальному закладі приділяють велику увагу, адже вона дає змогу якісно опанувати літак і довести до автоматизму всі дії курсанта для справжнього польоту. Для цих потреб в університеті діють сучасний комплексний тренажер пілота літака Л-39 і тренажер вертольота Мі-8.
— Підготовка майбутніх офіцерів-льотчиків розпочинається з теорії. Коли курсанти розуміють, як виконувати запуск, апробування двигуна, політ колом, у зону, по маршруту — починають поступово опановувати літак саме на тренажері. Цей процес триває й далі, навіть коли вони проходять практичну підготовку на аеродромі. Там теж встановлений тренажер, — розповів доцент кафедри льотної експлуатації й бойового застосування літаків ХНУПС полковник Ігор Олійник. — Зокрема допуск до виконання практичних польотів надається індивідуально кожному курсантові лише після оцінювання його вмінь і навичок на тренажері.
Найбільша кількість годин тренажерної підготовки припадає саме на зимовий період, коли курсанти не літають. Для третьокурсників до початку їхньої першої льотної практики на літаках Л-39 передбачено мінімум 25 годин тренажерної підготовки. Вони вивчають техніку пілотування, навігацію, дії в особливих випадках польотів. Четвертокурсники в кабіні тренажера проводять не менше ніж 15 годин, опановуючи насамперед бойове застосування літаків. Усі дії льотчика виведені на монітори. Тому викладач завжди може підказати чи поправити підопічного, щоб надалі він не припускався помилок у кабіні справжнього літака.
Вирішується питання придбання тренажера літака Ан-26
Майбутні офіцери-льотчики на тренажері Л-39 можуть тренуватися у простому та складному пілотажі, польоті по маршруту, бойовому застосуванні літака по наземних цілях, скиданні бомб, відпрацювати перехват повітряних цілей тощо.
— Тренажер дуже якісно передає відчуття літака. Не відчуваються лише перевантаження. На ньому відпрацьовуємо різні навчальні вправи й ситуації, які можуть виникнути в польоті. Ці навички застосовуємо під час практичних польотів, — ділиться враженнями курсант льотного факультету Владислав.
Варто додати, що для якісної підготовки курсантів транспортної авіації, командування навчального закладу вирішує питання виділення коштів на придбання та встановлення тренажера літака Ан-26.
