Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Сміливістю в прийнятті рішень, нестандартними поглядами та командним духом – такими якостями, на думку досвідчених офіцерів, повинен володіти командир підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ. У широкому спектрі військових професій найчисельнішого виду ЗС України воїни-зенітники посідають особливе місце, адже прикривають механізовані та інші підрозділи з повітря.
Єдиним місцем в Україні, де вже 27 років готують офіцерів для служби в частинах ППО Сухопутних військ, є факультет протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. За цей час там підготовлено близько 2700висококласних вартових неба. Останнє підтверджують перемоги їхніх випускників у районі проведення АТО/ООС і нинішніх курсантів під час численних конкурсів-змагань на найкращий підрозділ ППО серед різних видів ЗСУ.
Так, тільки цього року вихованці факультету привезли два вимпели найкращих підрозділів ППО СВ ЗС України ближньої дії та малої дальності, які вибороли під час запеклих змагань за участю найдосвідченіших зенітників, з бойовим досвідом зокрема.
Про освітні перемоги та останні змінив організації роботи цього колективу дізнавався кореспондент АрміяInform.
Курсом змін та інновацій
– Наш навчальний підрозділ сформовано у 1993-му. З того часу займаємося підготовкою справжніх воїнів, сильних духом, – каже начальник факультету полковник Геннадій Левагін. – Близько 20 наших вихованців закінчили університет із золотою медаллю. На жаль, 11 випускників факультету віддали своє життя за Україну на Донбасі. Їхні біографії і службові напрацювання ми ставимо у приклад курсантам.
Звісно, бойові дії на Сході нашої держави віддзеркалилися в організації освітнього процесу університету. Причому чи не найпершими новітні методи застосування озброєння і військової техніки впровадили у підготовку майбутніх офіцерів викладачі факультету.
– Якщо раніше курсанти вивчали спеціалізовані дисципліни і практикувалися на полігонах бойових частин лише на старших курсах, то нині з перших місяців навчання хлопці й дівчата вчаться діяти за конкретною посадою на штатній зброї, –пояснює заступник начальника факультету з навчальної роботи підполковник Дмитро Книш. – Тож вихованці факультету опановують зброю з поступовим зростанням рівня складності від ЗУ-23 до більш складних ЗРК типу «Оса-АКМ», «ТОР» чи «Тунгуска». У полі вони спочатку працюють як номери бойової обслуги, адалі підвищуються до командира взводу чи заступника командира зенітної батареї з озброєння.
Практична складова занять на техніці протиповітряної оборони в польових умовах зросла втричі
За словами викладачів профільних кафедр, нова система підготовки, яказ початком агресії проти України побудована і адаптована до суворих реалій, передбачає проведення великої кількості практичних заходів. На загальновійськових полігонах, у розташуванні стройових частин Сухопутних військ чи на навчально-тренувальному комплексі університету можна побачити складний процес підготовки майбутніх офіцерів-зенітників. Також нещодавно в освітній процес впроваджено систему проведення тактико-спеціальних занять. Так, курсанти 1–2 курсів раз на рік, а на старших курсах кожні шість місяців разом із воїнами бойових частин здобувають майстерність за своїми майбутніми спеціальностями. І час, відведений на польові виходи, постійно зростає.
– Для порівняння, до 2014 року протягом усіх 5 років навчання курсанти перебували на практиках у військах лише 9 тижнів. Відповідно ж до нових навчальних планів, цей термін наразі коливається від 26 до 28 тижнів. Отже, практична складова занять на техніці протиповітряної оборони у польових умовах зросла втричі. Під час полігонних вишколів курсанти вчаться буди лідерами та набувають професійної майстерності, що необхідно для служби на первинних офіцерських посадах, – додав підполковник Дмитро Книш.
Загалом у системі підготовки фахівців ППО СВ практична складова занятьзросла до 70%. До речі, чимало навчального часу приділено новітньому стилю ведення воєнних дій у локальних збройних конфліктах. А саме взаємодії армійців із прикордонниками чи нацгвардіями щодо прикриття державного кордону, діям у житлових кварталах, відбиттю нападу незаконних банд формувань тощо.
– Водночас під час кожного масштабного польового навчання чи практичного заняття з курсантами проводять різного роду соціально-психологічні тренінги з метою виховання у них стійкості перед наслідками сучасного бою, курсанти вивчають психологію тероризму. За допомогою такого комплексного підходу до підготовки офіцерів-зенітників ми вбиваємо двох зайців: вчимо бойовим навичкам та зміцнюємо їхню психіку, – розповів заступник начальника факультету з МПЗ підполковник Андрій Мерзлих.
Останніми роками у плані удосконалення системи підготовки майбутніх офіцерів протиповітряної оборони значно збільшено час для вивчення озброєння та військової техніки, проведення занять з тактики і бойового застосування ППО Сухопутних військ. Також успішно відбулася оптимізація навчальних програм, аби забезпечити взаємозамінність випускників інженерного та командного профілів за рахунок вивчення достатньої кількості профільних дисциплін, що формують необхідні знання, навички і вміння.
Бойовий досвід – в основу навчання
– До процесу підготовки сучасного офіцера залучаютьнайкращих офіцерів. 90% викладачів факультету є учасниками бойових дій в районі АТО/ООС, які набули певного досвіду в організації та веденні протиповітряної оборони, знищення БПЛА противника тощо. Досвід, набутий на Донбасі, є найкращим підручником для курсантів. Також ми постійно тримаємо курс на зміни в освітніх підходах, впровадження інновацій і вдосконалення знань курсантів, – зазначив полковник Геннадій Левагін.
Аксіомою вже стало те, що власне життя молодого офіцера та долі тих, хто перебуватиме під його командуванням на полі бою, залежатимуть від стартових знань випускника ХНУПС. Тому ще наприкінці 2014 року «кожедубівці» стали поглиблено узагальнювати досвід АТО, аби вчити курсантів таким методикам і тактичним прийомам, як: ведення бою в населеному пункті, розвідка в місті, звільнення будівель, пересування незнайомою місцевістю, відбиття нападу диверсантів.
Серед нинішніх курсантів навчального підрозділу ХНУПС близько150 осіб мають досвід участі в антитерористичній операції чи в рамках операції Об’єднаних сил
На факультеті зазначають, що радикальних змін зазнала й фінальна фаза підготовки офіцерських кадрів.
Так, під час розробки тематики кваліфікаційних робіт випускників враховуються реальні потреби військових частин, бойових підрозділів тощо. Широко висвітлюються й інші питання за профілем підготовки випускника, застосовуються комплексні теми з глибоким аналізом перебігу бойових дій на Донбасі.
Буремною весною 2014 року випускники ХНУПС у складі частин і підрозділів Сухопутних військ одними з перших розташувалися в польових таборах, аби прикрити державний кордон на Сході держави. З того часу в бойові відрядження стали періодично виїжджати викладачі та офіцери управління факультету ППО СВ. Вартових неба, підкутих знаннями в Харкові, є чимало й серед нинішніх захисників суверенітету Україні біля адміністративної межі із Кримом та на інших стратегічних напрямках.
До речі, серед нинішніх курсантів навчального підрозділу ХНУПС близько 150 осіб мають досвід участі в антитерористичній операції чи в рамках Об’єднаних сил. Ці хлопці є орієнтирами для молодих воїнів і помічниками викладачів. Разом з викладачами майбутні офіцери знаходять найоптимальніші варіанти знищення повітряного ворога, розглядають військову справу під кутом новаторства.
– До вступу в ХНУПС я певний час прослужив контрактником, – розповідає молодший сержант Віктор Подолян. – Довелося спробувати власні сили під час воєнних дій неподалік Савур-Могили та Іловайська. Знаєте, у юнацтві я розраховував лише на власні сили, на фронті ж – навчився довіряти бойовим друзям.
А відмінні знання з англійської допомогли курсанту п’ятого курсу факультету старшому солдатові Юрію Оборонову пройти торік базовий курс офіцерської підготовки в коледжі Королівських військово-повітряних сил «Кранвел» (RAF CollegeCranwell) Великої Британії.
Не забувають на факультеті ППО СВ про випускників, які не повернулися з бою. Тому періодично відвідують вдома чи запрошують до себе родичів загиблих воїнів. Приміром, вдовавипускника факультету 1998 року майора Олексія ШепелюкаМарина Олександрівна охоче розповідає курсантам про риси характеру чоловіка. Офіцер-зенітникОлексій Шепелюкгероїчно загинув у боях під Іловайськом влітку 2014 року і нагороджений високою державною нагородою (посмертно).
Науковий та освітній потенціал
Сьогодні стрижнем освітнього потенціалу факультету виступають 2 доктори наук, 19кандидатів військових та технічних наук, професорів, доцентів та старших наукових співробітників, більшість з яких десятиліттямипередають свої знання «кожедубівцям»-зенітникам. Унікальну наукову школу факультету формували та примножували таківидатні військові вчені, як: учасники бойових дій генерал-майор у відставці Володимир Закорюкін, полковники запасу Віталій Самоквіт, Олександр Лєзік, Олександр Наконечний, Віктор Кудряшов та інші.
Факультет ППО СВ має повний цикл підготовки військових фахівців із практичного застосування всіх штатних зразків озброєння і техніки ППО СВ.
– Все життя я присвятив службі у Збройних Силах. Свого часу бойове становлення пройшов у В’єтнамі. Понад 30 років займаюся підготовкою офіцерських кадрів. Приємно, що з роками блиск в очах курсантів, щире бажання зануритися в усі тонкощі військової справи не згасають, – розповів генерал-майор у відставці, професор кафедри озброєння Володимир Закорюкін.
-
- OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Слід сказати, що сьогодні факультет ППО СВ має повний цикл підготовки військових фахівців із практичного застосування всіх штатних зразків озброєння і техніки ППО СВ.
Лише протягом цього року особовий склад факультету брав участь у понад 10 бойових стрільбах та тактичних навчаннях. Під час цих масштабних заходів курсанти набули практичного досвіду з широкого кола практичних питань.
Також на факультеті значно посилилася й технічна складова. Так, якщо порівнювати з довоєнним 2013 роком, значно зросла кількість навчально-бойових машин. Нещодавно «кожедубівці» додатково отримали ЗРС «ТОР», ЗАК «Шилка», ЗГРК «Тунгуска», бойові машини «Оса-АКМ», «Стріла-10», засоби технічного обслуговування та ремонту, а також інші зразки ОВТ. Протягом останніх шести років приблизно вдвічі-тричі збільшився конкурс серед абітурієнтів, що сприяє відбору найкращих.Поступово збільшується і кількість вихованців факультету з бойовими нагородами.
– Багато знань не буває, як інемає межі вдосконаленню. Тому ми, викладачі та курсові офіцери, прискіпливо ставимося до рівня підготовки курсантів, постійно вносимо щось нове ів систему навчання майбутніх офіцерів, і дивимося набагатодалі за свої службові обов’язки. Сьогоднішні досягнення факультету – це перемоги не тільки університету та Сухопутних військ, а й усього українського війська, –підсумував начальник факультету полковник Геннадій Левагін.
Фото автора та із архіву ХНУПС
