Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Учасникам Житомирської громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» під час розкопок вдалося знайти рештки солдата РСЧА, який загинув у липні 1941 року під час оборони краю. Особливістю цієї знахідки стало те, що, хоча смертного медальйона при загиблому виявлено не було, втім, є всі підстави сподіватися на те, що його ім’я буде встановлено, а нащадки – знайдені. Адже біля загиблого була медаль «За бойові заслуги» за № 8639.
– За кілька десятиліть існування «Пошуку» це – перший такий прецедент, коли ми знаходимо номерну бойову нагороду біля її загиблого власника, – розповів журналістові АрміяInform представник ГО «ІПО «Пошук» Вадим Барановський. – Ні, звичайно, хоч і зрідка, траплялися нагороди й раніше. Проте діставалися вони, як правило, шукачам монет, а не нам – так якось одного разу вони не віддали знайдений орден Червоної Зірки… Кілька разів знаходили медалі без решток загиблих. Але ось так, щоб і загиблий боєць, і пронумерована нагорода – реально вперше! Ми вже зробили запит до Центрального архіву Міністерства оборони, за результатами якого дізнаємось прізвище, ім’я та інші дані воїна!
Пошуковець говорить, що цей грудневий польовий виїзд усім учасникам запам’ятається надовго – подібне в їхній багатій практиці дійсно вперше. Утім, цього року активісти польового пошуку завдяки сприятливим погодним умовам мали стільки роботи, що, й окрім цього, є що пригадати.
– Зазвичай пошуковий сезон у нас завершується набагато скромнішими цифрами, – продовжує Вадим. – До прикладу, попередній рік ми закрили на 101 знайденому солдатові. Були роки, коли знаходили по 10–20 загиблих бійців. Цього ж року в нас було понад 50 виїздів – якщо все скласти докупи, місяці два мене точно вдома не було. І як результат – 124 знайдені воїни. Погода сприяла, зими майже не було, тож ми як розпочали пошуковий сезон одразу ж після Нового року, так, власне, й досі його не закрили.
Житомирські пошуковці намагаються виїжджати на розкопки щотижня. Влітку, коли поля засіяні, а на вулиці дуже спекотно, їхня активність дещо знижується. Зима була безсніжна й неморозна, тому цього року попрацювати вдалося набагато більше, ніж у попередні роки.
Також у «Пошуку» зазначають, що знайти бійця з медаллю – рідкісний випадок ще й тому, що станом на початок війни, літо сорок першого року, нагороджених військовослужбовців у РСЧА було взагалі дуже мало. З відкритих джерел пошуковці дізналися за номером медалі, що вона була вручена в 1940 році за участь у Фінській кампанії.
Тож нагороджений нею був бувалим вояком, що, втім, не врятувало його від ворожої кулі чи осколка. Від чого саме загинув боєць, наразі невідомо, адже болотиста місцевість та берізки, які ростуть поруч, майже повністю знищили рештки воїна – залишилися тільки деякі фрагменти ніг, ребер та черепа…
Солдат лежав на глибині 80 см. При ньому були шолом СШ-39, дзеркальце, ремінь та декілька ґудзиків. І – медаль там, де була кишеня! Тепер пошуковці чекатимуть відповіді з архіву й шукатимуть родичів загиблого, щоб у новому 2021 році, рівно за 80 років після своєї загибелі, солдат перестав вважатися як невідомий та знайшов свій останній прихисток у себе на батьківщині.
