Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Сьогодні, 22 грудня, у світі відзначають Міжнародний день бардівської, або авторської, пісні. З огляду на це АрміяInform розповість про бардів, які колись носили погони, але й досі, кілька десятиліть по тому, не можуть забути часів своєї солдатської юності й з гітарами в руках співають про військо та захист рідної землі.
Вокально-інструментальний ансамбль, як це тоді називалося, під назвою «Аскер» був створений у Вінниці в самий розпал афганської війни. Хлопці тоді щойно повернулися, сповнені емоцій, із-за річки. Ще не були широко відомими «Каскад» та «Голубі берети», а «воїнам-інтернаціоналістам» ще не вказували всюди на двері та не казали вслід стандартну цинічну фразу «ми вас туди не посилали»…
Один із фундаторів «афганського» ансамблю старший сержант запасу Сергій Котляревський повернувся з ДРА 1983 року. Там він встиг послужити й у мотострілецькому полку в Гераті, і в повітрянодесантному — вже в Кабулі. Солдатські пісні зачепили струни його душі раз і назавжди, тож тому й з’явилася на невеликому музичному небосхилі Поділля група «Аскер». Утім, в епоху швидких змін довго вона не проіснувала. Відродив гурт «Аскер» як складову студії військово-патріотичної пісні «Воїн» Сергій Котляревський уже у третьому тисячолітті, у 2009 році.
Концерти у Вінниці та інших містах України, участь у фестивалях афганської пісні — все це було до війни. З її початком барди-«афганці» почали їздити на Схід країни.
— За час проведення Антитерористичної, а згодом операції Об’єднаних сил ми провели понад 50 концертів у місцях дислокації підрозділів української армії у Донецькій та Луганській областях, — розповідає старший сержант запасу. — І якщо під час перших концертів ми співали «свої» старі афганські пісні російською мовою, то на передовій ми зрозуміли: це не зовсім те, що треба нашим хлопцям. Тоді підкорегували репертуар, і вже у 2015-му наша програма складалася на 80, а до кінця п’ятнадцятого року — на сто відсотків з україномовних пісень — сучасних пісень про сучасну Україну та війну, яку вона веде, захищаючи власну цілісність і суверенітет. Тоді ж ми пересвідчилися в тому, що воїнам наша творчість насправді потрібна.
Пісні про військове братерство та вірність солдатському й громадянському обов’язку, армійський побут і побратимів — вони по-справжньому сприймаються на передовій схвально, говорить бард. І хоча цього карантинного 2020 року концертів уже поменшало, втім творчий колектив працює над удосконаленням свого репертуару, сподіваючись на те, що «прийде весна, й стане легше».
Протягом гастрольної роботи в районі проведення операції Об’єднаних сил і вдома, у Вінниці, студія військово-патріотичної пісні «Воїн» підготувала три концертні програми. Перша, виключно з афганських пісень, отримала назву «Старая жизнь». Суто україномовні, друга і третя, відповідно — «Не стріляй» та «Наші дороги». Всі вони були сприйняті глядачами схвально, і автори та виконавці солдатської пісні, двоє з яких, Сергій Котляревський та Юрій Воєводін, колись пройшли горнило афганської війни, працюють далі й пишуть нові пісні.
