— Пані Валентино, кілька годин тому у вас була зустріч з рідними військових, які повернулися з полону. Які ви для себе виклики побачили після спілкування…
Юлію Паєвську більше знають за її бойовим позивним – «Тайра». Вона – на фронті не перший рік. Спочатку добровольцем, потім як військовослужбовець. Після закінчення контракту повернулася на фронт як командира добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Янголи Тайри». А починалася її діяльність з Майдану, де ми і познайомилися. Її різкий командний голос і крик «Коридор!» при винесенні поранених запам’ятався багатьом. Потім ми бачилися на різних гарячих ділянках фронту – Світлодарська дуга, Маріупольський напрямок … Сьогодні наша розмова про те, що приносить на фронт зима в її медичному аспекті.
До «звичних» куль і уламків додаються такі фактори, що вражають, як грудки мерзлої землі, які можуть уразити не гірше, а то й страшніше осколка
– Які особливості в організації медзабезпечення на передовій у зимовий час?
– Узимку до звичайних неприємностей додаються такі чинники. По-перше, сама по собі низька температура вимагає від організму додаткових сил на підтримку життєдіяльності. Він витрачає більше калорій. Загострюються всі так звані сезонні хвороби: не секрет, що серед солдатів, що воюють, багато контрактників старших вікових груп. Крім того, багато хто з них на фронті не перший рік, а постійний стрес призводить до виснаження нервової системи, і, так би мовити, всі хвороби, крім сифілісу – від нервів. Тому необхідно приділяти особливу увагу профілактиці – вживати вітамінні комплекси, отримувати гаряче харчування, тримати напоготові термоси з кавою і чаєм, імбир, лимон, апельсини-мандарини, бульйони тощо. Так само стане у допомозі системна робота психолога.
По-друге, до «звичних» куль і уламків додаються такі фактори, що вражають, як грудки мерзлої землі, які можуть уразити не гірше, а то й страшніше осколка. Це призводить до забитих ран зі значним розчавленням тканин та іншими ушкодженнями. Наприклад, удар великим каменем може призвести до розриву судини і внутрішньої кровотечі. Через такі удари великими грудками часті струсу мозку, пошкодження внутрішніх органів з відстроченою проявою симптомів. Також частіше зустрічаються рвані рани, нанесені вторинними елементами, що вражають. Там, де влітку був би просто пісок, взимку летять шматки твердої землі.
Через те, що земля промерзає, вибухи мін і снарядів відбуваються або на поверхні, або з незначним заглибленням. Це призводить до збільшення щільності розльоту осколків.
Крім того, рикошети й вторинні осколки – особливо великокаліберних куль – узимку трапляються частіше. Промерзлі мішки з піском, якими обкладають бруствери, задні стінки окопів стають джерелом додаткових елементів, що вражають. Особливо можуть постраждати очі – тому балістичні маски не примха, а необхідність.
Прихована під одягом кровотеча важче локалізується, її складніше вчасно зупинити
– Які особливості у наданні першої допомоги?
– Почнемо з того, що взимку безпосередньо до місця поранення важче дістатися. Забезпечити повний огляд в умовах зими – ще те завдання. Якщо влітку на бійці максимум футболка, кітель і бронежилет, то взимку до них додається кілька шарів щільного й важкого одягу. Його набагато важче швидко зняти чи розрізати. Тому тактичні ножиці повинні бути завжди під рукою. Прихована під одягом кровотеча важче локалізується, її складніше вчасно зупинити. Крім того, гіпотермія особливо небезпечна в холодну пору і головним завданням після зупинки кровотечі стає забезпечення підтримки тепла.
Слід також пам’ятати, що крига і бруд провокують падіння, особливо в повному спорядженні, що часто призводить до переломів, вивихів. Ожеледиця і слизька броня створюють додаткові ризики травмування особового складу.
– Які особливості евакуації поранених і хворих узимку?
– Передусім слід максимально убезпечити шляхи пішого переміщення: взимку, як правило, немає маскувального ефекту зелених посадок. Крім того, голі посадки подеколи не дають можливості прихованого під’їзду за пораненим на машині, тому доводиться під’їжджати дуже швидко, під прикриттям вогню або чекати темряви.
Водночас стійкий і глибокий сніговий покрив полегшує евакуацію за наявності санок і волокуш, якщо характер поранення дозволяє їхнє використання.
Тому – слід усвідомити, що обставини змінилися. З настанням зими необхідно перевірити прохідність основних і альтернативних шляхів евакуації, враховуючи ці зміни. Слід уточнити з хронометром час евакуації – правило «золотої години» ніхто не скасовував. Необхідно теж встановити графік прогрівання двигунів евакуаційної техніки і чітко його дотримуватися – коли рахунок йде на секунди, техніка не повинна підвести.
Якщо є можливість, необхідно обладнати додаткові укриття для особового складу на позиціях від негоди.
Слід переконатися, що всі розчини і медикаменти захищені від замерзання
– Які особливості зимових медукладок?
– У процесі ревізії медукладок і рюкзаків особливу увагу слід приділити засобам для сухого зігрівання («зігрівайки». – Ред.), подвоїти запас термоковдр і переконатися, що всі розчини та медикаменти зберігають у теплому приміщенні, щоб уникнути замерзання. Варто пам’ятати, що за протоколами інфузійні та ампульовані препарати після розморожування непридатні до використання. Виїжджаючи на поранення, слід забезпечити підтримання оптимальної температури інфузій (рідин для внутрішньовенного вливання. – Ред.). Температура їхнього зберігання – 25-30 °С, тому медрюкзак не можна зберігати ані біля холодної стінки, ані біля печі. В ідеалі, безпосередньо перед використанням вона має відповідати температурі тіла людини і не вище 38°С. Тому, якщо немає іншої можливості зігріти тару з розчинами, ми її перевозимо на тілі медика – під кітелем.
– Які заходи слід провести з особовим складом?
– Всім командирам варто провести інструктаж з особовим складом на предмет дій при обмороженнях, переохолодженнях і опіках. Нагадаю, що пожежонебезпека взимку зростає. Слід пам’ятати, що робити категорично не можна, акцентуючи увагу на неприпустимих діях – використанні алкоголю у разі обмороження, охолоджуванні опіків снігом тощо.
