Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Обрис майбутнього ЗРК середньої дальності для ППО України
Удосконалення системи протиповітряної оборони України є пріоритетним напрямком відповідно до Державної цільової оборонної програми розвитку ОВТ на період до 2022 року. Нею, зокрема, передбачено створення вітчизняних ЗРК різних типів, зокрема, зенітного ракетного комплексу середньої дальності. Проте рішення про відкриття відповідної дослідно-конструкторської роботи й досі перебуває на етапі доопрацювання.
Зауважу, перспективний ЗРК є засобом протиповітряної оборони середньої зони. Комплекс призначений для прикриття угруповань військ і важливих об’єктів країни від повітряних суден противника. Він здатний виконувати завдання протиракетної оборони. Структура цього зразка побудована за мережецентричним принципом, і дозволить мати розподілену систему управління, вирішуючи широкий спектр вогневих завдань ППО.
Зважаючи на актуальність проєкту для нашого війська, до обговорення проблематики його реалізації долучилися фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ). Під час науково-технічного семінару вони розглянули основні напрямки розвитку вітчизняних ЗРК середньої дальності на середньострокову перспективу.
Проєкт створення вітчизняного ЗРК складний в реалізації
Слід зазначити, що процес створення вітчизняного ЗРК є необхідним і водночас технічно складним у реалізації. Тому Міноборони України виконує в цьому напрямку наукові дослідження й практичні заходи в контексті аванроєкту вітчизняної промисловості. Нині існують технічні пропозиції низки профільних підприємств ОПК зі створення такого комплексу.
За результатами досліджень, ЦНДІ ОВТ ЗСУ визначені певні ризики в реалізації проєкту. Основними ризиками, які можуть стати загрозою успішного виконання дослідно-конструкторської розробки комплексу підприємствами «оборонки», є освоєння технологій і виробництво складових такого ЗРК. А саме – багатофункціонального радіолокатора наведення ракети на повітряну ціль, зенітної керованої ракети та контуру наведення її на ціль (розробка відповідних алгоритмів, моделей, команд бойового управління).
Враховуючи світовий досвід розвитку ЗРК і високу чутливість відповідних технологій у частині охорони прав інтелектуальної власності й державного експортного контролю, вимоги до гарантій безпеки діяльності й захисту інвестицій, ймовірність створення ЗРК у міжнародній кооперації, яка б дозволила знизити визначені ризики, є вкрай низькою.
Придбання закордонного аналога проблему не вирішує
Постає логічне запитання: може тоді замість реалізації власного проєкту, краще придбати закордонний аналог? Після ґрунтовного аналізу науковці ЦНДІ ОВТ ЗСУ дійшли висновку, що в такого варіанту вирішення є «камені спотикання». Лише придбання необхідної кількості закордонних аналогів ЗРК (наприклад: ЗРК Patriot PAC-2/3, ЗРК SAMP-T), без урахування вартості їх життєвого циклу (техобслуговування, ремонт, підготовка спеціалістів, придбання зенітних керованих ракет), перевищує можливі ресурси оборонного бюджету ЗСУ, щонайменше, в 10 разів.
На думку профільних фахівців, закупівлю ЗРК за кордоном, враховуючи їх вартість, можна розглядати як варіант часткового вирішення проблеми створення ефективної системи ППО України. Водночас реалізація цієї ідеї потребує додаткового опрацювання підприємствами-спецекспортерами й Міноборони в межах військово-технічного співробітництва з країнами-виробниками ЗРК, передусім США й Францією.
Тому остаточне рішення щодо створення вітчизняного зенітного ракетного комплексу ухвалюватимуть лише після мінімізації ризиків реалізації згаданого проєкту.
