На сьогодні до Князівської бригади вже подали до 20 рапортів щодо поновлення на службі за спрощеною процедурою через застосунок Армія+. Про це АрміяInform розповіла начальниця відділення комунікацій…
Днями для військовослужбовців Збройних Сил України презентували посібник-пам’ятку з охорони культурних цінностей «Археологічні пам’ятки і війна». Ці методичні рекомендації в доступній формі запитань та відповідей зорієнтують військових у ситуації, коли в районі бойових дій виникає загроза знищення археологічної спадщини. Даються поради, що робити, якщо вони побачать археологічну пам’ятку або змушені використовувати її як оборонну споруду. Про це повідомляє пресслужба Інституту археології НАН України.
Як зазначив заступник голови правління Спілки археологів України, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Тараса Шевченка Євген Синиця, археологічні пам’ятки і війна – це справді болюча проблема. За його словами, державні структури повільно реагують на подібне, тому саме представники громадського сектору(САУ) взялися за цю проблему.
«У книзі кілька разів наголошується, що загрози археологічним пам’яткам зовсім не співставні із загрозами для людського життя. Тому всі наші рекомендації стосуються ситуацій, коли життю військових нічого не загрожує. Ми хочемо донести до військових: бажано мінімізувати шкоду археологічним пам’яткам, але заради цього не потрібно ризикувати життям», – додав він.
Євген Синиця повідомив, що в командуванні ЗСУ є розуміння проблеми.
На сході України серед археологічних пам’яток охорони потребують насамперед кургани та залишки стародавніх поселень.
«Ідея створити такий посібник виникла давно. Ми знайомі з подібними публікаціями, які створені ЮНЕСКО, структурами ООН, військовими структурами НАТО. У цих іноземних посібниках основну увагу приділяють юридичному аспекту цієї проблеми. Власне, перша частина нашого посібника-пам’ятки і присвячено юридичним питанням.
У другій частині містяться рекомендації, що робити на місці бойових дій. Тобто, якщо під час облаштування захисної споруди або ще якихось дій виявили археологічний об’єкт. А наприкінці брошури наведено контактні дані музеїв, що розташовані неподалік від лінії розмежування», – розповів голова Луганського підрозділу САУ, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України Сергій Теліженко.
Він підкреслив, що багато археологів воювали в російсько-українській війні, їх було залучено до розробки рекомендацій.
Спілка археологів України уклала такий посібник за підтримки Українського культурного фонду. Текст посібника готували професійні археологи – учасники російсько-української війни Олександр Смирнов, Денис Гречко і Олексій Крютченко.
