«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Мотоциклетну техніку масово використовували під час проведення військових операцій ще з часів Другої світової. Військовим до вподоби припали мотоцикли з колясками, що зі свого боку дозволило цей транспортний засіб озброїти й перетворити на бойову одиницю. Мототехніка перебуває на озброєнні багатьох країн і нині, але особливою популярністю користуються наразі квадроцикли.
Висока мобільність, прохідність, універсальність та «невловимість»
Армійські «тачанки» отримали визнання серед військових завдяки своїй високій мобільності, прохідності, універсальності та «невловимості». Незначна вага машини й велика площа контакту коліс із поверхнею дають перевагу над важкою технікою в лісних масивах, заболочених ділянках, піщаниках, горах. Широкопрофільні шини низького тиску дозволяють квадроциклу безпечно долати протитанкові мінні поля – натискний механізм міни від такої ваги не спрацьовує. Невеличкий підрозділ, рухаючись на квадроциклах через лісові масиви (як кажуть, між деревами), має всі шанси лишитись для противника непоміченим, що значно підвищує шанси на успішне виконання завдання. Системи навігації дозволяють вільно орієнтуватися на місцевості й рухатись потрібним маршрутом. Поява квадроциклів із тривісним шасі розширили їх можливості – збільшилась прохідність, корисне навантаження, варіанти озброєння, з’явилась можливість евакуації з поля бою поранених.
Багато хто вважає (особливо представники старої радянської школи) застосування у військових операціях квадроциклів недоцільним, зважаючи на їх недоліки. Відсутність захисту екіпажу від куль і осколків виключає можливість їх застосування безпосередньо в бою з противником. Відкритий кузов всюдиходу не захищає бійців від впливів атмосферних опадів, що доводить їх непридатність використання за низьких температур і постійних опадів.
Відповідь консерваторам дало життя. Квадроцикли довели високу бойову ефективність у багатьох конфліктах, зокрема і в Україні. Із початком бойових дій на Сході волонтери швидко зібрали кошти й закупили невеликі швидкісні машини для армії і добробатів. Техніка найкраще підійшла для розвідки, патрулювання, рейдів, демонструючи високі бойові якості. Квадроцикл, звісно, немає броні, але вона йому і не потрібна, це не танк, не БТР, лобові атаки – це, як кажуть, не для нього. Адже його призначення: скритність, висока швидкість, здатність до відкриття точного вогню або короткочасної концентрації максимальної щільності стрілецького вогню на обмеженій ділянці. Та найголовніше – можливість швидко зникнути, не потрапивши під вогонь противника у відповідь.
Тепер щодо впливу різних температур і опадів. Наш сусід – Росія, дослідивши досвід застосування квадроциклів у різних куточках світу й на Сході України, усвідомила переваги застосування такої техніки. Росіяни поставили завдання – забезпечити такою технікою усі свої з’єднання та більшість частин.
Партію квадроциклів АМ-1А отримала арктична мотострілкова бригада Північного флоту РФ, експлуатація якого допускається за 20-градусного морозу. Озброєння частин на півночі лише доводить всепогодність армійських «тачанок».
Зважаючи на постійну загрозу з боку РФ, країни Балтії використовують всі можливості для зміцнення своєї оборони. Поступово переозброюючи Збройні сили, Латвія не залишила поза увагою можливість отримати новинку. Армія цієї країни у 2018 році отримала одну з найкращих у світі моделей військових квадроциклів американського виробництва. Квадроцикли компанії Polaris Government & Defense Polaris MRZR 4 та Polaris MRZR 2 підвищили боєздатність латвійських підрозділів.
Квадроцикл Polaris MRZR створений у двох варіантах – на 2 і 4 особи. У разі потреби, транспортувати шість бійців у повній амуніції для нього не проблема. На квадроцикл інколи встановлюють до трьох кулеметів, що дозволяє на ходу одночасно вести вогонь у різні сторони. Особливу повагу військові квадроцикли заслужили після застосування в горах Афганістану.
Таліби звикли, що армійські колони, після підриву на міні або обстрілу, зупинялися, займали оборону. Така ситуація дозволяла нападникам безкарно відходити після нападу. Поява квадроциклів дещо змінила ситуацію. Американці перестали боятися підривів на марші й обстрілів. Квадроцикли наздоганяли піших талібів на схилах та знищували їхні групи.
Polaris «взутий» у непневматичні шини (створені завдяки сотовій технології опор), які витримують до десяти влучань в одну зону шини, при цьому квадроцикл впевнено продовжує рух.
Якщо для більшості квадроциклів підрив на протипіхотній міні є серйозною проблемою, то для екіпажу американських армійських «тачанок» створили спеціальну захисну конструкцію, яка зберігає життя екіпажу.
Квадроцикли в арміях світу
-
- Квадроцикли Збройних сил Казахстану
-
- Квадроцикли Збройних сил Ірану. Ліворуч − озброєний кулеметом та автоматичним гранатометом, праворуч − кулеметом та ПТРК Toophan (копія американських ПТРК BGM-71 TOW)
-
- Литовський квадроцикл MateQ (4х4) з 81-мм мінометом)
-
- Підрозділ коаліційних сил НАТО в Афганістані на завданні
-
- Квадроцикл 93-ї бригади ЗСУ
Універсальність армійських квадроциклів дозволяє успішно виконувати бойові завдання проти чисельнішого й технічно переважаючого противника, тому така техніка має чудові перспективи. Військові конфлікти сучасності зовсім не схожі на класичні театри військових дій з плацдармами, танками, літаками. Нова техніка – нові можливості. А це – інший малюнок бою, інша стратегія війни.
