Інформація оприлюднена на сайті МОУ. Оновлена система додаткових винагород у Силах оборони України, що діє з 1 червня 2026 року,…
Упродовж останніх шести років кримські діти живуть в умовах окупації. Влада Російської Федерації системно порушує їхні права, що стосується всіх сфер життя. Це створення штучних загроз здоров’ю під час мілітарі-заходів, примусове громадянство, нав’язування російської ідентичності, позбавлення доступу до незалежних джерел інформації, обмеження в отриманні освіти рідною мовою і постійні перешкоди в доступі до освітніх установ на підконтрольній Україні території. Що має зробити Україна, щоб врятувати нове покоління на окупованій території АРК від мілітаризації свідомості, яку Росія там проводить протягом шести років? Відповіді щодо цих питань надають правозахисники та науковці.
Керівник Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова впевнена, що за умов сучасних викликів, а саме збройного конфлікту та окупації, державі дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання й гарантування права на освіту мешканцям окупованого Криму.
За її словами, «російська освітня машина» з самого початку окупації почала застосовувати до кримських школярів усі методи пропаганди й формування покоління «яничарів». Через це в правозахисників виникає запитання, який саме досвід і цінності засвоюють на окупованій території громадяни України, особливо їхні діти? Аналізуючи чинний стан справ щодо освіти для Криму, експерти відокремлюють два завдання для держави. По-перше, це можливість впливу на світогляд громадян, які залишилися на окупованій території, та дітей, які можуть отримати громадянство за місцем народження. По-друге, можливість доступу до гарантованого державою права на освіту.
«На превеликий жаль, відсутність стратегії повернення Криму призводить до того, що всі дії держави мають ситуативний характер та не створюють реального механізму випливу на виклики», – резюмує Валентина Потапова.
«Відсутність стратегії повернення Криму призводить до того, що всі дії держави мають ситуативний характер та не створюють реального механізму випливу на виклики».
Російська Федерація популяризує війну з дитячого віку
Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що мілітаризація Криму супроводжується системними порушеннями прав дітей.
За її словами, воєнізовані заходи, які пропагують службу в російській армії, цього року проросійська влада Криму проводила, нехтуючи правилами захисту від пандемії. На них була велика кількість дітей, і їхнє здоров’я перебувало під додатковою загрозою, якої точно можна уникнути. Такі дії змішуються з постійним безкарним розпалюванням ворожнечі в онлайні до українців і кримських татар. Водночас дітей позбавляють доступу до українського телебачення, блокуючи в інтернеті сайти провідних українських телеканалів. Можливість освіти українською мовою на півострові теж майже заблокована.
«Все це порушує конвенцію ООН про права дітей, яку Росія ратифікувала і має виконувати. У документах ООН міститься засудження акту агресії однієї держави щодо іншої. Утім, Росія повністю ігнорує це й виховує в дітях позитивне сприйняття акту агресії та окупації, називаючи це перемогою та досягненням», – зазначає Ірина Сєдова.
Правозахисники повідомили ООН і Міжнародний кримінальний суд про цей воєнний злочин. Вони також передали їм перелік заходів та обсяги фінансування.
«На наступні п’ять років на патріотичне виховання молоді, щоб зробити українських дітей громадянами Російської Федерації, запланували 1,5 млрд рублів», – повідомила Ірина Сєдова.
«Росія повністю ігнорує вимоги Конвенції ООН і виховує в дітях позитивне сприйняття акту агресії та окупації, називаючи це перемогою та досягненням».
Головна мета країни-окупанта – змінити свідомість кримчан
Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Україна має докласти максимум зусиль для захисту прав дітей – громадян України, які залишилися в окупації. Наразі група незалежних експертів напрацювала перелік рекомендацій, які вони пропонують втілити, не чекаючи деокупації.
За її словами, одна з головних проблем, яка стала наслідком окупації Криму, це є мілітаризація. Правозахисники досліджують її з погляду гуманітарного виміру і виміру прав людини. «Насамперед зосереджуємося на дітях та молоді, які найпершими страждають від мілітаристської системи, що нині розбудована в Криму. Росія витрачає на це великі ресурси. І навіть COVID-19 не зупиняє Росію, яка постійно створює додаткові ризики для людей, оскільки її головна мета – зміна свідомості людей в окупації», – зазначила Ольга Скрипник.
«Насамперед зосереджуємося на дітях та молоді, які найпершими страждають від мілітаристської системи, що нині розбудована в Криму».
Ефективний шлях роботи з молоддю – розвиток критичного мислення
Як зазначає психолінгвістка, кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек, передовсім потрібно працювати з розвитком критичного мислення в дітей і молоді.
«Одним із ефективних шляхів роботи з молоддю є впровадження програм розвитку критичного мислення: це медіа- та кібеграмотність, які слід подавати в цікавій формі – ігри, квести. Треба показати дітям, наскільки важливо перевіряти інформацію, щоб не «вестися» на все, що нав’язують у кримському й російському медіапросторі, не піддаватися маніпулятивній концепції «свої-чужі, чорне-біле», яку часто використовують у Криму російські ЗМІ», – сказала експертка.
«Одним із ефективних шляхів роботи з молоддю є впровадження програм для розвитку критичного мислення: медіа- та кібеграмотність»
Правозахисники впевнені: фактично нині в Криму захистити дитину від цього страхіття можуть лише в родині. Але що робити, коли батьки самі стали жертвами пропаганди і не бачать у ній нічого поганого? На жаль, такі діти беззахисні перед страшною машиною пропаганди окупантів. «І якщо розпочнуться бойові дії з повернення Криму, ці діти загинуть першими. Бо Росії вигідно захищати окуповану територію руками зомбованих пропагандою місцевих. Вони ж не росіяни. І окупант ставиться до них просто як до м’яса, яким закидатимуть українську армію. Тому наразі завдання всієї світової спільноти – якнайшвидше припинити цей злочин і врятувати свідомість українських дітей у Криму від жахливої російської інформаційної агресії», – зазначила Ірина Сєдова.
Правозахисники та науковці вважають, що нині слід залучати якомога більше активістів, волонтерів і небайдужих громадян до спротиву інформагресії РФ та організовувати:
– cистемні моніторинги ситуації з дотриманням прав людини на окупованих територіях;
– системний збір доказів порушень прав людини й міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях;
– підготовку тематичних повідомлень до Міжнародного кримінального суду і міжнародних організацій щодо виявлених порушень;
– збільшення обсягів незалежного інформування українського суспільства про ситуацію на окупованих територіях і на лініях розмежування відповідно до міжнародних стандартів журналістики;
– роботу з адвокації доступу міжнародних моніторингових місій до Криму.
Якщо все це Україна зможе поступово втілити, то це стане величезним проривом і дасть додаткові можливості захисту молоді – громадян України, які живуть в окупації і є прямими жертвами інформаційної агресії РФ.
