Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
До командного пункту Харківської радіотехнічної бригади Повітряного командування «Схід», штаб якої розташований на Харківщині, надходить вся інформація про повітряний суверенітет із сімох областей, зокрема, і з району проведення операції Об’єднаних сил. Підрозділ зі зрозумілих причин часто називають «серцем військової частини». Останні кілька років цим військовим колективом керує майор Дмитро Нелінь.
– Оперативною службою займаюся вже понад 15 років, – каже офіцер ЗСУ. – У 2004-му, після закінчення Харківського військового університету, проходив службу в частинах радіотехнічних військ на Одещині й Харківщині. Виконував різні обов’язки, здебільшого оперативного чергового. Якщо коротко розповісти про цю роботу, то на час несення служби треба, як кажуть, на повну «включити» голову, забути про все на світі й рахувати кожну наносекунду, коли приймаєш важливе рішення.
Справді, робочий зошит 38-річного вартового неба заповнений різними важливими завданнями, графіками їх виконання і контролем за роботою підлеглих. На його ж столі в кабінеті кілька захищених телефонів, аби постійно тримати зв’язок зі старшими начальниками. Кожна доповідь про повітряну ситуацію є чіткою, виваженою і без зайвої «води». Це вже в нього відбувається, як кажуть, на рівні рефлексів.
Переважна більшість армійського колективу – військовослужбовиці
– Наш колектив практикує особливу взаємоповагу, взаємовиручку і усвідомлення важливості своєї місії. Ми функціонуємо як єдиний організм, тож без якої-небудь однієї, навіть маленької, ланки не зможемо нормально діяти за призначенням. Тому в кожному з підлеглих упевнений на всі сто. Випадкові й безвідповідальні тут не затримуються, – розповів майор Нелінь.
До складу командного пункту входять різні групи, відділення й підрозділи забезпечення, але разом вони працюють на оперативну службу, планшетистів та радіотелеграфістів, які перебувають у спеціальних приміщенням глибоко під землею.
– 80% підлеглих мають статус учасника бойових дій, як і я. Всі пройшли спеціальну підготовку. До призначення на командний пункт набули досвіду в РТВ ротах чи КП батальйонів, отримали допуск до державної таємниці. Особливістю є й те, що 70% колективу – це жінки-військовослужбовці. Маємо традиції й підходи в роботі, засновані на високій відповідальності за результат. Нині триває війна, і прихід ворога з повітря вірогідний, що означатиме смерть для українців, – вважає офіцер.
Нова техніка на службі воїнів-локаторників
Уже понад шість років на командному пункті Харківської радіотехнічної бригади впроваджено низку технічних інновацій. Так, стала кращою робота оперативних чергових з прийняттям на озброєння автоматизованої підсистеми збору, обробки, відображення та аналізу інформації про повітряну обстановку «Віраж-планшет». Її розробкою займалися викладачі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Дмитро пишається, що з більшістю з них познайомився ще за часів навчання у виші. Посилили і потенціал підрозділів РТВ та КП бригади. Зокрема, трикоординатні РЛС кругового огляду типу 79К6 «Пелікан» і високомобільний радар кругового огляду П-18 «Малахіт» стали на позиціях вартових неба.
– Останніми роками воїни-локаторники перейшли на досконале програмне забезпечення і засоби отримання та обробки інформації. Радикально посилено й наземну оборону по всьому периметру КП. Незмінним є лише відповідальне ставлення нашого дружного колективу до захисту неба в Україні. А бажання бути найкращими у професії і є головним джерелом сили, – підсумував начальник командного пункту Харківської радіотехнічної бригади майор Дмитро Нелінь.
Фото автора та з архіву Дмитра Неліня
