Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
У Бердичеві на території військового містечка, де дислокується артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, відбулися урочистості з нагоди Дня Збройних Сил України. Спеціально до свята у бригаді відкрито експозицію, присвячену патрону частини та в цілому Армії УНР.
Як розповіли журналісту АрміяІnform у військовій частині, точкою відліку створення у бригаді музейної кімнати стало 6 травня 2019 року – день, коли військова частина отримала почесне найменування – «імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича».
– Тоді стало очевидним, що інформаційно, культурно, пропагандистські ми прив’язуємось до періоду «Перших визвольних змагань 1917-1921 років», тобто до епохи, в якій творила ця людина, – кажуть у бригаді.
Відверто кажучи, музей там був уже давно, і авторові цих рядків доводилося бувати в ньому майже чотири десятиліття тому. Втім, колишній музей бойової слави танкового полку навчальної танкової дивізії, правонаступницею якої стала спочатку окрема механізована бригада, а згодом на її матеріальній базі було сформовано бригаду вже артилерійську, потребував двох великих зрушень: ремонту та цілковитої декомунізації. Що, власне, повільно, у межах можливостей, і робилося в останні роки.
– Нам важливо було пов’язати сучасні події з подіями нашої сторічної минувшини, – розповідає офіцер бригади, фаховий історик Віталій Матвійчук. – Тим паче, що вони дуже сильно перегукуються з тим, що маємо сьогодні на Сході України. Цей процес нами було закладено в нашій айдентиці. Однак, з часом стало зрозуміло, що такі новинки, хоч і сприяють національно-патріотичному вихованню військовослужбовців, але їхній потенціал вичерпний. Тому потрібно було щось більш змістовне та водночас гнучкіше. Ним і став музей.
Дуже допомогли зі створенням музею волонтери-історики Центру історії Вінниці Олександр Федоришен, Сергій Гула, Максим Грибінник, Олеся Коваль та інші. Вони надали друзям-гармашам чимало експонатів для музею, серед яких, зокрема, оригінальний французький шолом Адріана, який використовували гармаші армії УНР, репліки однострою з повним спорядженням вояка-артилериста Дієвої Армії УНР, Муштрового статуту піхоти, дивізійного значка так званої сірожупанної дивізії та багато іншого.
– Наш колектив відчуває моральний обов’язок допомагати теперішнім українським гармашам, тим більше, що ця військова частина – дуже ініціативна в плані вивчення й популяризації історії українського війська, – говорить очільник КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен. – Коли на початку дев’ятнадцятого року до нас звернулися представники бригади, ми радо відгукнулися, бо постать Дашкевича пов’язана з Вінницею та Вінниччиною, попри те, що він – галичанин. І ця співпраця вилилася в таку системну роботу, яка для нас важлива, приємна й цікава, і сподіваємось, також є важливою для хлопців, для командира бригади. Тож їхня ініціатива з приводу створення музею була радо сприйнята нами, надана допомога і з предметним рядом, і, частково, з інформацією. Тож для підсилення правонаступності, для підсилення такого, скажемо, певного незримого зв’язку між тогочасним республіканським військом та теперішніми Збройними Силами України, така робота є дуже важливою. І, мені здається, було б дуже непогано, якби кожна наукова чи музейна установа взяла під своєрідне шефство ту чи іншу військову частину й допомагала би їй силами й засобами, матеріалами.
Дуже допоміг зі створенням музею і науковий працівник «Туристичного інформаційного центру» м. Жовкви галицький історик Віктор Заславський, який є автором книги про генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Саме з його допомогою художники бригади виконали макети залізничних станцій України, що пов’язані з Романом Дашкевичем зокрема та боями Армії УНР в цілому. Серед них – станція Вапнярка, на якій українські січові стрільці в запеклому бою знищили більшовицькі військові частини.
Колишній офіцер-вертолітник, а нині – бердичівський підприємець Віталій Верещак подарував музею оригінальні компас та французький бінокль часів Першої світової війни, які використовували артилеристи Армії УНР.
Та, мабуть, найбільше у музеї пишаються наявністю оригіналу книги Романа Дашкевича, виданої в 1965 році в Нью-Йорку. Це – один із найбільш рідкісних і важливих для частини експонатів.
На відкриття музею до частини завітали новобраний міський голова Бердичева Сергій Орлюк, представники музею історії м. Бердичева та місцеві краєзнавці, а також чисельні друзі артилеристів.
Також у межах свята командир бригади полковник А
ндраник Гаспарян привітав особовий склад з прийдешнім Днем Збройних Сил України та вручив військовослужбовцям відзнаки за сумлінну службу.
До 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна засуджено місцеву жительку, яка корегувала удари окупантів по підрозділах ЗСУ.
Лише вдень ворог застосував понад 550 дронів різних типів, значна кількість — саме «шахеди».
Розширення кілзони вглиб тилу стало викликом для росіян. У відповідь вони почали дедалі активніше мавпувати українську тактику застосування наземних дронів.
Керівники підприємств Полтавської області отримали фейкове розпорядження від імені начальника Полтавського обласного ТЦК та СП.
Станом на вечір 24 березня у лікарнях Львова перебуває 22 постраждалих різного ступеня тяжкості.
Викрили 46-річного мешканця Харківської області, який розробив схему фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків.
Інженер автомобільної та бронетанкової служби, діловод
від 10000 до 15000 грн
Запоріжжя
Військова частина А3130
Стрілець
від 20000 до 120000 грн
Петропавлівка
Другий відділ Синельниківського РТЦК та СП (відділення рекрутингу)
Медична сестра, анестезист відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії
від 20000 до 120000 грн
Десна (Чернігівська обл.)
Військова частина А4302
Військова служба за контрактом з початковою з/п від 51500 до 200000
від 51500 до 200000 грн
Хмельницький, Хмельницька область
Військовослужбовець
до 100000 грн
Запоріжжя
Щастинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…