Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Святкуванню ювілею волонтерського проєкту «Солдатський привал», звісно, зашкодив карантин — прибуло небагато соратників і однодумців. Однак не вшанувати волонтерів на чолі з жінкою з потужною силою духу, Галиною Гончаренко, яка разом з екіпажем волонтерського бусика «Білий слон» зробила понад 150 рейдів у район АТО/ООС упродовж 5 років активної діяльності, було б несправедливо! Від побратимів — волонтерів «ТриЗуб-2» — його очільник Володимир Стефанів передав пані Галині ікону Миколи Чудотворця, щоб Святитель благословляв екіпаж «Білого слона» у його небезпечних рейдах. Від учасників «Мистецького спецназу», Національної Ради жінок України, українського козацтва, Київського професійного коледжу з посиленої військової та фізичної підготовки ювілярам передано запашний коровай на вишитому рушнику з побажаннями миру, добра й перемог! Галина Гончаренко сказала, що красень-коровай відвезуть на передову воїнам-захисникам до Дня Збройних Сил України. Народний декламатор Михайло Орлюк, вражаючи присутніх довершеністю виступів, читав вірші українських титанів слова — Тараса Шевченка й Володимира Сосюри. На завершення свята лунали українські народні пісенні твори, які виконували всією родиною. Від Київського професійного коледжу з посиленою військовою й фізичною підготовкою Зоя Ружин передала корінці калини, які символічно висаджено на клумбі перед входом у «Солдатський привал». Гостей з українською гостинністю й щедрістю частували смачними стравами!
На запрошення керівника волонтерського об’єднання «ТриЗуб-2» Володимира Стефаніва гості ознайомилися з легендарним спадком Запорізької Січі. А ті зі свого боку представили працівникам Національного заповідника «Хортиця» творчий доробок. На завершення Володимир Стефанів пригостив усіх смачним, запашним козацьким кулешем. Як кажуть у народі, хто вміє працювати, той вміє і відпочивати… А вже за кілька днів екіпаж «Білого слона» у складі керівника Галини Гончаренко, військового психолога Людмили Волтер і водія-механіка Олега Бобрицького вирушив у новий рейд на передову з необхідною допомогою захисникам України.
…Той листопадовий день, що вибухнув неймовірною енергетикою, запам’ятався передусім знайомством з волонтерами, які не втомилися від війни, не опустили руки. Вони із заповзяттям ділилися ідеями, досвідом і щиро розповідали про побратимів. І як не розповісти про цих сильних, вольових, надзвичайно талановитих людей та їхніх побратимів? Випала нагода ближче познайомитися зі «стоматологічним корпусом» волонтерського руху. Отож і мова про них.
Володимир Стефанів навчався у Львівському державному медичному університеті на факультеті стоматології. Пізніше закінчив Українську військову медичну академію, де опанував комплексне вивчення стоматології на кафедрі хірургії, майор медичної служби запасу. З початку війни на сході бере участь у волонтерській діяльності. Він з родиною готував передачі на передову: аптечки, препарати, бронежилети, шоломи… Потім вирішили з друзями-однодумцями створити об’єднання стоматологів «ТриЗуб-2». Перший його виїзд відбувся 1 червня 2015-го. До проєкту доєдналися досвідчені лікарі, здатні оперативно та якісно надати невідкладну допомогу хворим. Нині у своєму арсеналі на сході вони мають шість сучасно обладнаних спецавтівок, сотні волонтерів, які вже надали кваліфіковану допомогу десяткам тисячам військовиків.
— І все це без копійки державної допомоги, — розповідає Володимир Стефанів. — За одну ротацію у район АТО президент Національної спілки стоматологів України Мирон Угрин установлював до 70 імплантатів, тоді як державні клініки можуть собі дозволити приблизно тридцять на… рік. Як не прикро, Мінохоронздоров’я досі живе за радянськими директивами, згідно з якими пільговим категоріям осіб, до яких належать військовослужбовці, ветерани війни та їхні сім’ї, передбачено два знімні протези або жовті металеві коронки…
Між іншим, те, що пропонує МОЗ — це технології 40–50-річної давнини. Це — державна гарантія. При цьому молода людина зі знімним протезом отримує інвалідність. А коли такому бійцю імплантацію й протезування роблять волонтери «Тризуба», то він 100 % повертається в армію!
Мирон Угрин народився у Львові, заслужений лікар України, лікар-стоматолог-ортопед і хірург вищої категорії. Саме він провів велику організаційну роботу, мотивуючи стоматологів до волонтерства в районі АТО. На благодійних засадах надавав допомогу, установивши найбільшу кількість імплантатів воїнам-захисникам. Титанічну роботу провів у Карлівці на Донеччині та в Рубіжному Луганської області. Нині очолює підготовку законопроєктів стоматологічної реформи.
Мирон Угрин не втомлюється на всіх рівнях повторювати: «Здоров’я та озброєння є рівноцінними партнерами у важливості обороноздатності країни». При цьому волонтер посилається на натівський досвід. Там, як він зазначає, солдатам давно втлумачують просту істину: «Якщо ви не можете їсти, ви не можете боротися», а погане стоматологічне здоров’я — це загроза національній безпеці країни (не менше!). Американці зафіксували, що під час операції «Іракська свобода» у середньому солдат «випадав» зі строю на три дні щоразу, коли звертався до стоматолога по допомогу. Чи є у нас така статистика? Навряд чи.
Ігор Ященко, частина життя якого пов’язана зі службою у ЗС України (потім як підприємець продавав стоматологічну техніку), від початку бойових дій на сході майже постійно перебуває у Карлівці. Тут координує й контролює потік хворих, надання підтримки й допомоги, патронує радіо «ТриЗуб ФМ» та будівництво й життєдіяльність церкви й усі процеси, пов’язані з волонтерською діяльністю «ТриЗуба-2». Невипадково за патріотичну самовіддану діяльність Ігореві Ященку дали позивний «Батя». За три роки роботи волонтерської клініки в ній отримали допомогу понад 3000 бійців. «У військових є гасло «Слава Україні!» і відповідь — «Героям слава!», а у нас відповідь «Героям зуби!», — жартує Ігор.
Велика допомога волонтерам-стоматологам надходить від Василя Мезєнцева, якому вдалося об’єднати волонтерів Запоріжжя. Окрім того, подвижник їздить за кордон, де організовує допомогу від української діаспори. У Карлівці, де стоматологічна база, він допоміг у ремонті будівлі, забезпеченням її меблями, холодильником. Також узяв активну участь у будівництві церкви «Святої Анни». Організував пересувні душові кабіни та пральні машинки, що дають змогу бійцям у вільні хвилини привести все до ладу. За дієвої підтримки волонтера створено радіохвилю «ТриЗуб ФМ».
Артем Похил із Дніпра, універсальний фахівець, який на війні від початку. Разом з Володимиром Стефанівим один з тих, хто поставив найбільше імплантатів бійцям у районі АТО/ООС. Каже, що ніхто з поганими намірами й з важким серцем не протримається й доби на передовій.
— Коли трішечки бабахає, у тебе спрацьовують абсолютно всі інстинкти… маска спадає — ти такий, як є. Або збираєш валізу, у спідньому вибігаєш — і ніколи тебе більше там не побачать, або спокійно допрацьовуєш — як мій товариш Валера Горбенко допломбовує канал під обстрілом! — ділиться Артем. — Зате потім, коли повертаєшся з передової, стаєш дуже хорошим психологом. Ти чітко тепер відрізняєш, на 100 відсотків, де брехня, а де правда, де хороша людина, а де погана. Тому що там, на війні, все по-справжньому.
…Керівник Усеукраїнського волонтерського об’єднання «ТриЗуб-2» Володимир Стефанів називає імена волонтерів-побратимів, немов діаманти перебирає: «Серед перших були Валерій Горбенко, Ярослав Горицький, Микола Яценюк, Наталія Бабійчук, Геннадій Синявський, Микола Андрійчук. Велика підтримка надходить від Тараса Бабича, який має власну клініку у Львові й Канаді».
Загалом під символікою «ТриЗуб-2» та «ТриЗуб Дентал» вахтовим методом працюють понад 200 лікарів!
