«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Зупинися, мить!
…У п’ятницю 13 листопада 2020-го об 11:59 на телеканалі RT російського телебачення вийшло в ефір історичне інтерв’ю прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова. Невтомний речник, жодного разу не змигнувши оком, авторитетно заявив: у Кремлі вважають українців і росіян спорідненими народами, але при цьому не братніми…
Після цього інтерв’юер, так конкретно й не визначившись зі ступенем споріднення між етносами, звинуватив українську владу у «провокаціях ворожих почуттів у свого народу» й закінчив тираду сентенцією: «Ми не думаємо, що це такий довготривалий антиросійський імунітет. Ні, він не може бути довгостроковим. Ці антитіла пройдуть швидко…»
Звісно, антиукраїнська пандемія, що наразі з головою накрила своїм божевіллям конкретних очільників Кремля, теж не швидко йшла до свого апогею.
Спершу була — Тузла!
Далі — газові та продовольчі війни.
За ними — крадіжка й окупація Криму.
Потім, за принципом хижака, що відчув запах і смак крові, — знову експансія й уже шестилітня війна на Донбасі… таки, видно, «рідними руками-рученьками шахтарів-кулеметників»…
Зараз важко судити, з якого бодуна це інтерв’ю взагалі побачило світ. Але з виробленням необхідних «антитіл» для подальшого кумівства чи «первородного» братерства з традиційним поцілунком в ясна Діма Пєсков явно поплутав береги Дніпра-Славути з берегами Москви-ріки.
…Нічого, інколи й це буває, якщо дивитись на світ крізь графин з водою, а думати про банку… з розсолом.
О, зупинись, чудова мить!.. Так пити хочеться!..
Пулу барона Мюнхгаузена — нові кадри…
…Російські «пропагандисти-україністи» недавно з великою радістю прийняли до свого пулу нового члена жіночої статі. Цим членом виявилась депутатка Олена Паніна — що для комітету Держдуми Росії також є член.
Так отож-бо, приводом для прийняття нового члена у чергове членство послужило те, що Олена Паніна дуже образно, із фантазією барона Мюнхгаузена, що колись у ролі «офіцера-гастарбайтера» деякий час перебував на російській військовій службі, поділилась інтимно-жіночими думками щодо держави України.
На її думку: «Всі добре пам’ятають, що саме втручання США призвело до того, що з політично стабільної та економічно розвиненої країни Україна перетворилась на „чорну дірку Європи“… І взагалі, через „кольорові революції“ Україна втрачає суверенітет, перетворюючись на американський протекторат».
Не пройшла ця мила дама з подвійним уже членством і повз події на окупованому Донбасі. Також інтерпретуючи їх суто з позицій активного читача «темників» від Кремля.
Але якщо й далі читати та слухати пропагандистські перли від Олени Паніної, то виходить: справжній суверенітет Україна може мати тільки під російським прапором, а ще надійніше — під залізним чоботом російського окупанта…
Стоїть гора високая…
…А попід «горою», умовно звісно, а конкретніше — у себе в кабінеті, сидить президент Росії Володимир Володимирович Путін і, даючи інтерв’ю за підсумками війни в Нагірному Карабаху, щедро розвішує на вуха вдячним слухачам чергову кремлівську «лапшу-мульку».
Усі уважно слухають… Навіть, кажуть, осінні мухи в ту мить позлітались звідусюди до кремлівських вікон і COVID-19 на якусь мить пригальмував планетарний пандемічний хід…
Виявляється, якщо правильно розуміти Володимира Путіна, Азербайджан вів цілком справедливу, за класичним висловом геніального тактика-крутія Леніна, війну за Нагірний Карабах. Бо за міжнародним правом той був його невіддільною частиною… Тим паче Вірменія не визнавала Нагірно-Карабаську республіку…
А раз так, то давай сип на вперті й недолугі з точки зору міжнародного права вірменські голови азербайджанські снаряди й бомби, скільки забажається… А Росія, бач, яка цнотлива дівка!.. Настільки свято дотримується й виконує всі міжнародні закони та приписи, що нічим, на жаль, не могла цьому зарадити… Аж поки не перемикнуло їй щось у голові й вона не виступила «миротворцем» у військовому конфлікті між двома закавказькими республіками…
Ну й логіка!!! І як тоді до того логічного «горба» та яким боком, звиняйте, приліпити «тріумфальний жандармський похід» російської влади у Придністров’я, Осетію, Абхазію, Крим і Донбас?!
Що вже тут кому, де і що саме перемикнуло?!
Правда, один надто допитливий і беручкий до сенсацій журналюга таки ляпнув знічев’я вголос:
— …От було б цікаво знайти, де росте той дуб, чи то пак — стоїть гора високая, звідки з такими неординарними умовиводами й звалився на землю… наш російський гарант…
Нічого, не переймайтесь, шановні: усюдисуще ФСБ усе йому і знайде, і покаже… Була б лише команда з гори!
А ми краще пригадаємо, що саме тій фольклорній і цікавій до всього Варварі та відірвали?.. От дурна баба, скрізь свого носа сунула!..
Начальник кореспондентської мережі СП
Йозеф Швейк-правнук, також бравий вояк і вірний побратим рядового Чонкіна
