Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Які сили та засоби російських спецслужб залучені в інформаційній війні проти України. Відповідь на це питання в «Інформаційному спротиві» дає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
З 2014 року проти України був залучений широкий спектр російських ресурсів, що проводять цілеспрямовану інформаційну війну у вигляді поширення регулярних фейків, маніпуляцій, прокремлівських наративів і перекручування перебігу як українських подій, так і міжнародних. Для цих цілей використовувалися не тільки російські інформаційні ресурси, але і проросійські в самій Україні.
Але куди цікавіше те, хто при проведенні цих інформаційно-психологічних спеціальних (ІПСО-АІ) операцій є головним ляльководом. І не дивно, що практично за всіма інформаційними операціями в Україні російської п’ятої колони стоїть ГУ ГШ ЗС РФ.
У період з 2013 по 2014 рр. у його складі була сформована нова структурна одиниця – «Війська інформаційних операцій», на яку покладалось планування і проведення ІПСОА в інтересах Російської Федерації. Керівництво військами було покладено на генерал-майора Коновальчика П.М.
Російські «Війська інформаційних операцій» отримали досить розгалужену структуру, що складається з так званих центрів інформаційного протиборства, які розподілені по військових округах ЗС РФ.
Безпосередньо в операціях проти України бере участь мережа центрів Південного військового округу ЗС РФ у складі 8-ї Армії ППО, командування операціями якої розміщується в Новочеркаську і знаходиться під командуванням полковника Карпова Костянтина Леонідовича.
Так само в операціях проти України залучено центр Західного військового округу з командуванням у Санкт-Петербурзі, в/ч 76836, що знаходиться під командуванням полковника Києня Валерія Миколайовича та його заступника полковника Бичкова Василя Сергійовича. Відомий цей центр так само і як 706-й центр інформаційної протидії ЗВО ЗС РФ.
Цей підрозділ складається з чотирьох відділів, у кожному з яких 2-3 відділення. Зокрема:
Перший відділ «інформаційної ізоляції району бойових дій» знаходиться під командуванням полковника Шаніна Станіслава Анатолійовича і складається з 11 відділення «нейтралізація телекомунікаційних систем», 12 відділення «нейтралізація систем життєзабезпечення» і 13 відділення «організація телерадіомовлення на контрольованих територіях».
Другий відділ «інформаційне прикриття військ, дезінформації та контрпропаганди» знаходиться під командуванням полковника Дубініна Андрія Валерійовича і складається з 21 відділення «дезінформація», 22 відділення «контрпропаганда», 23 відділення «бойове фото- і відеодокументування».
Третій відділ «військово-цивільної взаємодії, роботи з населенням на підконтрольних територіях і післяконфліктного врегулювання» знаходиться під командуванням майора Волгіна Максима Євгеновича і складається з 31 відділення «робота з органами влади», 32 відділення «робота з населенням», 33 відділення «проведення гуманітарних акцій».
Четвертий відділ «інформаційне забезпечення» знаходиться під управлінням Чубенко Тетяни Іванівни та складається з 41 відділення «лінгвістичне забезпечення» і 42 відділення «спеціальні матеріали».
Завдяки роботі саме цих відділів і здійснюється проникнення та максимально можливе домінування в інформаційному просторі України, особливо на тимчасово окупованих територіях, російських наративів. Наративів, що являють собою дискредитацію української влади, створення позитивного образу Росії, поширення цілого спектра брехливої інформації про економічну і соціально-громадську обстановку в країні.
Для посилення ефекту і додання авторитетності ІПСО російські окупанти вдаються до послуг низки українських діячів, які мають проросійські погляди, як тих, що проживають на території України, так і тих, хто давно втекли в РФ. Для цих цілей навіть створюються псевдоекспертні організації, зокрема так зване Агентство соціального інжинірингу, генеральним директором якого є Авксентьєв Максим Юрійович, син Юрія Авксентьєва, людини з команди Миколи Азарова і Олени Лукаш.
До слова сказати, в цьому році Максим Авксентьєв став лауреатом всеросійського конкурсу майбутніх керівників «Лідери Росії – 2020», що говорить про досить високу оцінку його роботодавцями старань молодого та перспективного майбутнього «керівника» зі дестабілізації України.
