Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
Одноголосне ухвалення Радою Безпеки ООН Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека» у 2000 році стало історичним моментом. Про те, як її проголошення акцентувало увагу на ролі жінок у війнах, конфліктах та будівництві миру, підкреслило ризик стати жертвами збройних конфліктів і, одночасно, про те, яким важливим є потенціал жінок як учасників мирних процесів, кореспондентці АрміяInform розповіла програмна аналітикиня «ООН Жінки» з питань жінок, миру та безпеки Світлана Закриницька.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш: «Між насильством щодо жінок, пригніченням громадянського суспільства та виникненням конфліктів є прямий взаємозв’язок. Щороку на сферу забезпечення миру та безпеки витрачаються трильйони доларів. Проте, ми повинні спитати: «На чий мир? На чию безпеку?»
Резолюція і світ
— Резолюція Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» власне показала, що збройний конфлікт по-різному пливає на жінок і чоловіків. Часто причиною виникнення конфлікту і наростання нестабільності є нерівність. Ухвалення резолюції стало історичним кроком, який підтвердив і закріпив важливу роль жінок у забезпеченні та збереженні миру та безпеки. За 20 років ми бачимо збільшення кількості жінок та жіночих груп експертів, які виконують функції офіційних посередників, є підписантами різних мирних домовленостей, беруть участь у перемовинах. Також важливе застосування гендерно-чутливої мови в мирних переговорах. Це означає зміщення фокусу на потреби різних категорій населення під час укладання мирних угод. Варто зазначити, що збільшилося і фінансування на таку діяльність. Утім, жінки ще не представлені у всіх необхідних процесах нарівні з чоловіками, – говорить Світлана Закриницька.
Глобальні наукові дослідження свідчать, що залучення жінок до мирних переговорів збільшує їх ефективність та посилює відповідальність чинних угод. Крім того, на 35 відсотків збільшується ймовірність укладання мирної домовленості, яка б тривала понад 15 років.
Сфера безпеки і оборони в Україні – практичні аспекти реалізації
— Щодо України знаємо, що участі жінок в процесах врегулювання конфліктів бракує. Лише дві жінки входять до складу делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях. Проте ми не завжди чуємо їхні голоси і аргументи в переговорному процесі. Навіть у публічному просторі вони належно не представлені. Це єдиний формальний процес мирних переговорів, у яких бере участь українська делегація в Мінському процесі та у форматі «нормандської четвірки», — продовжує співрозмовниця. — Важливою складовою процесу є реформування сектору безпеки та оборони, яке активно відбувається з 2014 року. Ми бачимо активність жінок не лише в щоденній праці, а, насамперед, у їхній громадянській позиції.
Значні зміни відбулися у сфері безпеки і оборони за ці роки: для жінок стала доступною освіта на вищому і середньому рівнях, відкритий перелік посад, проходження служби на яких раніше не було можливим. Враховуючи позитивні зміни, з роками зростатиме тенденція призначення на посади жінок-керівниць. А це гарантія ухвалення інклюзивних рішень, які б більше враховували потреби обох статей.
— На Українському жіночому конгресі 25 листопада заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко зазначив, що серед особового складу в ООС – 10 відсотків жінок. Статус учасника бойових дій мають близько 15 тисяч жінок. Також жінки становлять 10% миротворчого контингенту в місіях. Ці цифри показують динаміку практичної реалізації, — стверджує Світлана Закриницька.
Досвід жінок у відновленні інфраструктури
— Спираючись на глобальні дослідження, розуміємо, що кожен конфлікт є різним за природою. Звісно, є певні тенденції і аналогії. Проте знаємо, що жінки більше розуміються на соціальних потребах громади. Саме пандемія є прикладом цього. Жінки очолюють лише 7 відсотків країн світу, але саме там показники протидії коронавірусу найкращі. А це теж загроза безпеці на глобальному рівні.
Громади, що постраждали від конфлікту, але найшвидше відновилися економічно та зменшили бідність – це ті громади, де в жінок більше можливостей.
Ефективні лідерки громад та соціальних груп
Світлана Закриницька зауважує: «ООН Жінки» постійно співпрацює з жінками, досвід яких дуже цінний у питаннях миру та безпеки в Україні. Зокрема, це:
Андріана Сусак, яка нагороджена званням «Народний Герой України». Жінка поїхала на фронт добровільно на п’ять днів і залишилася на півтора року. Нині очолює український жіночий ветеранський рух. Активно залучена до адвокації прав жінок у секторі безпеки і оборони. Також бореться, щоб голоси жінок, які мають досвід захисту Батьківщини, почули в мирному процесі.
Ірина Довгань – волонтерка, яка допомагала українським військовим у Донецькій області у 2014 році. Пережила полон, насильство і знущання. Тепер працює з військовими, проводить тренінги, співпрацює з європейськими політиками, щоб добитися справедливості для потерпілих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Вчителька зі Слов’янська Марина Карпилова, яка постачає бійцям книжки українських видавництв, обмінює літературу між батальйонами. У 2014-му допомагала організовувати президентські вибори у своїй громаді.
Ірина Коваленко мобілізувала свою громаду, де маленькими кроками повертає Сіверськ до нормального життя. Будує дитячі майданчики, відкрила пекарню і працевлаштовує місцевих жінок.
Завідувачка інфекційного відділення центральної лікарні в Дружківці Ольга Мартиненко. Під час бойових дій лікувала поранених, а нині очолює команду жінок на передовій боротьби з коронавірусом.
Більше про них та інших жінок-лідерок можна дізнатися на сайті http://www.1325.org.ua/. Всі ці історії демонструють їхній внесок у врегулювання конфлікту в прифронтових зонах та в миробудування в Україні. Вони компетентні, рішучі й ефективні. Випробування зробили їх сильнішими, а їхній досвід допомагає змінити життя інших.
Фото надане ООН «Жінки в Україні»
