Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Для всіх, хто цікавиться новинами озброєння та військової техніки іноземного виробництва, АрміяInform підготувала огляд найважливіших подій у цій сфері за останній тиждень. Читайте також про лазерну зброю фрегата ВМС ФРН, випробування індійської крилатої ракети BrahMos та штучний інтелект, що керуватиме безпілотниками.
Армія США випробовує нову систему ППО
В армії США повідомили, що солдати 5-го батальйону 4-го артилерійського полку протиповітряної оборони проходять навчання і оперативні випробування системи ППО ближнього бою IM-SHORAD на ракетному полігоні White Sands Missile Range (WSMR).
Відповідно до пресрелізу компанії, система IM-SHORAD є одним із варіантів заміни застарілої системи малого радіуса дії Avenger, яка, зважаючи на тривалий термін експлуатації, є менш живучою, у порівнянні з іншими сучасними системи, потребує більше часу на приведення у готовність до застосування. Тож IM-SHORAD створений, щоб запропонувати модернізований пакет можливостей і покращити технічні характеристики Avenger.
Систему IM-SHORAD встановлюють на бронемашину Stryker, вона має власний радар і набір активних засобів, які ефективні проти повітряних загроз. Зокрема пускові установки для ракет Longbow Hellfire і Stinger. AGM-114L Longbow Hellfire – це новітня модель Hellfire, оснащена системою наведення міліметрового діапазону і функцією «вистрілив і забув». Натомість Stinger – ракета класу «земля-повітря», з дальністю наведення до 4800 м і може вражати маловисотні загрози з повітря на висоті до 3800 м.
На башті бронемашини встановлено і 30-мм автоматичну гармату XM914 й спарений 7,62-мм кулемет. З таким озброєнням Stryker здатен знищувати безпілотники, літаки та вертольоти.
Наразі IM-SHORAD ще не повністю готова до серійного виробництва, але вже зроблено її кілька прототипів. Щоб приступити до серійного виробництва, слід провести експлуатаційні випробування. Завдяки відгукам військових у систему вже додані нові функції, які зробили її зручнішою в експлуатації.
Французька армія отримала нову КШН на базі бронемашини Griffon
Французький виробник бронетранспортерів Arquus оголосив, що французька армія офіційно отримала командно-штабну машину (EPC) на базі Griffon. Відповідно до пресрелізу компанії, таку кваліфікацію вона отримала від делегації у галузі озброєнь (DGA). Повідомляється, що три перших GRIFFON EPC доставлені в технічний відділ армії (STAT), який продовжить оперативну оцінку наявного обладнання з його швидким розгортанням на полковому рівні. Загалом, програмою закупівлі нової КШН передбачено придбання 333 одиниць цього варіанта, половину з яких поставлять до 2025-го.
Нагадаємо, GRIFFON EPC може розмістити оператора і навідника спереду і п’ятьох бійців в задній частині. Зовні силует EPC не відрізняється від варіанта VTT Félin (військово-транспортна машина). Змінюється тільки озброєння: встановлена дистанційно керована башта нового покоління Т2 з кулеметом калібру 7,62 мм. Усередині GRIFFON EPC повністю обладнаний для розміщення командного пункту: засоби зв’язку, великі екрани, дошка і принтер. Крім того, система кондиціонування повітря адаптується до всіх умов, щоб гарантувати комфорт екіпажу і належне функціонування бортової електроніки.
Завдяки чудовому рівню захисту і мобільності варіант GRIFFON EPC дозволяє швидко розгорнути командний пункт в центрі операцій. Командувач силами може вести бій, стежити за ходом дій на рівні полку чи бригади.
На німецькому фрегаті «Саксонія» випробують лазерну установку
Німецька компанія Rheinmetall отримала контракт на поставку і інтеграцію демонстраційного зразка лазерної зброї на борту фрегата ВМС ФРН «Саксонія» класу F124. Як повідомляє Naval News, вартість угоди не розкрито.
Передбачається, цей зразок упродовж року проходитиме випробування на борту фрегата «Саксонія», що дозволить краще вивчити можливості застосування лазерних технологій у флоті.
Потужність установки перевищить 20 кВт. Як і американські колеги, німецькі розробники беруть за основу волоконний лазер з технологією спектрального суміщення. У такому варіанті встановлені кілька випромінювачів, потоки від яких передають через оптичне волокно у пристрій сполучення. Виходить, що кілька малопотужних випромінювачів дозволяють отримати на виході промінь високої потужності. Rheinmetall планує використовувати 12 модулів потужність 2 кВт. У перспективі німецькі інженери розраховують збільшити потужність лазерної установки до 100 кВт.
Вважається, що основне призначення перспективних лазерних комплексів у флоті – забезпечення протиповітряної оборони. Такі установки мають нейтралізувати невеликі безпілотні літальні апарати й крилаті ракети.
У 2015 році під час випробувань, проведених на Балтиці, компанія Rheinmetall вперше в Європі успішно уразила надводні цілі з прототипу корабельної системи лазерної зброї. Згодом, у 2018-му, Rheinmetall і німецькі військові випробували лабораторний лазерний випромінювач потужністю 20 кВт. У серпні 2019-го компанія оголосила про початок співпраці з MBDA зі створення, інтеграції та випробувань лазерного демонстратора для німецьких корветів класу K130 (тип «Брауншвейг»).
Як зазначають представники Rheinmetall, заплановані випробування, які відбудуться на фрегаті «Саксонія», – це наступний крок на шляху від лабораторних досліджень до практичного застосування лазерної зброї.
ВМС Індії випробували першу серійну важку торпеду нового типу
Індійський виробник боєприпасів Bharat Dynamics Limited (BDL) поставив ВМС Індії першу серійну важку торпеду «Варунастра» (Varunastra). Як повідомляє Naval News, у межах двох укладених контрактів вартістю близько 170 млн доларів, індійський флот отримає 136 торпед «Варунастра».
«Варунастра» – важка 533-мм протичовнова торпеда, призначена для використання надводними кораблями (розробка версії для субмарин почалася в 2017 році). Здатна уражати малошумні субмарини як на глибині, так і на мілководді в умовах інтенсивної протидії.
Торпеді надає руху електрична силова установка з кількома батареями на основі оксиду срібла і цинку (AgOZn) потужністю 250 кВт. «Варунастра» розвиває максимальну швидкість 40 вузлів, дальність дії – понад 21 морська миля. Гранична глибина – 400 метрів. Торпеда управляється кабелем й оснащена блоком активно-пасивного акустичного самонаведення. За повідомленнями ЗМІ, «Варунастра» має модуль GPS-наведення. Бойова частина торпеди важить 250 кг за загальної маси 1500 кг.
Індія провела наземні випробування крилатої ракети BrahMos
24 листопада Індія провела випробування наземної версії надзвукової крилатої ракети BrahMos з Андаманських і Нікобарських островів. Про це повідомило інформагентство ANI, додавши, що ракета успішно уразила ціль на іншому острові.
BrahMos – це надзвукова крилата ракета з прямоточним повітряно-реактивним двигуном середньої дальності, яку можна запускати з субмарин, кораблів, літаків чи з суші. Вважається найшвидшою у світі протикорабельною крилатою ракетою. На озброєнні індійської армії вже перебувають наземний і корабельний її варіанти.
Триває розробка і гіперзвукової версії ракети BrahMos-II зі швидкістю 7-8 Махів для підвищення здатності до швидкого удару з повітря. Очікується, що вона буде готова до випробування до кінця року.
Штучний інтелект навчиться керувати польотом безпілотників
Об’єднаний центр штучного інтелекту, підрозділ міністерства оборони США, що відповідає за розробку і впровадження військових систем штучного інтелекту, уклав з американською компанією General Atomics контракт на створення системи, здатної автоматично обробляти дані з сенсорів безпілотників, управляти цими сенсорами і польотом. Як повідомляє Flightglobal, на розробку системи планується витратити 93,3 мільйона доларів.
Річ у тім, що БПЛА під час польоту збирають величезні обсяги розвідувальної інформації, яку повинні переглядати і аналізувати оператори сенсорів і озброєння. Через велике навантаження люди, які відповідають за обробку інформації, можуть допустити помилку або не врахувати важливі деталі. З цієї причини військові розглядають можливість створення системи штучного інтелекту, яка може автоматично аналізувати інформацію, що видають безпілотники, виявляючи, розпізнаючи й ідентифікуючи важливі цілі.
За умовами угоди з Об’єднаним центром штучного інтелекту, General Atomics має встановити систему штучного інтелекту на ударний безпілотний літальний апарат MQ-9 Reaper і провести льотні випробування. Система керуватиме сенсорами безпілотника, включаючи апаратуру радіоелектронної розвідки і РЛС Lynx з синтезованою апертурою. Система, що отримала назву Metis, також відповідатиме за управління польотом безпілотника.
Раніше General Atomics випробувала розвідувально-ударний БПЛА MQ-9 зі встановленою на ньому системою штучного інтелекту Agile Condor, здатною автоматично ідентифікувати і обирати цілі. Випробування відбулися на полігоні в Гранд-Форкс в Північній Дакоті й визнані успішними. Agile Condor є обчислювальною системою під управлінням нейромережевих алгоритмів, яка отримує дані з зовнішніх сенсорів апарата: радара, а також інфрачервоної і оптико-електронної камер. Agile Condor може з високою точністю виявляти, розпізнавати, ідентифікувати й визначати цілі за пріоритетами.
