Бригада використовує тактику, яка дозволяє порушувати противнику намічені наступальні плани та нав’язувати власні правила ведення бою. У черговому матеріалі циклу «Бригада для супергероя» про…
У Миколаєві відбувся круглий стіл «Державна морська політика. Через проєктність до системності». Представники Верховної Ради України, підприємств «оборонки», ВМС України, науковці, конструктори намагались визначити оптимальний шлях виходу з кризи суднобудівної промисловості країни та дотичних до неї галузей економіки, які спеціалізуються на розробці й виробництві сучасних морських озброєнь. Також обговорити відродження національного флоту. Організатори заходу – Асоціація ветеранів ВМС і Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, ректор якого – Євген Трушляков, теж долучився до дискусії.
Маємо усвідомити свої переваги
За часів незалежності Україна практично втратила провідні позиції регіональної морської держави майже за всіма видами морської діяльності. Нині захист національних інтересів України на морі та готовність адекватно реагувати на виклики і загрози національній безпеці з морського напрямку обмежені точковими рішеннями.
– Тільки формування ефективної державної морської політики і конкурентоспроможності морської діяльності може стати переломним, бути основою довгострокового нашого економічного розвитку, – сказав голова Асоціації ветеранів ВМС України віцеадмірал Сергій Гайдук. – І якщо з зовнішніми загрозами ситуація зрозуміла і визначена в новій Стратегії національної безпеки, то питання морської безпеки як на законодавчому, так і виконавчому рівні потребують термінового розв’язання.
Як приклад, потребують розробки Військово-морська доктрина і Стратегія морської безпеки як складові Воєнної доктрини та Стратегії національної безпеки відповідно. Шляхом їхньої імплементації може стати Державна програма кораблебудування. Також проблемою залишається рівень «морського мислення» влади й суспільства, їхнє розуміння напрямків пошуку способів максимально вигідного використання «морських і річкових» ресурсів та реалізації національних переваг у географічному положенні.
Особливу увагу тут приділили необхідності створення архітектури управління морською та річковою галузями. Незалежна Україна мала дві спроби створити такий орган (1995 і 2004 роки), але намарно.
За словами представника Верховної Ради України (підкомітет з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки), очевидним є потреба створення органа-формувача державної морської політики, що відповідає за формування секторальних зв’язків між міністерствами та їхніми стратегіями.
Суднобудівна промисловість – державно-приватне партнерство як спосіб розвитку
Обговорювали тут і питання національного корабле-суднобудування в контексті спроможності проєктування й виробництва сучасних зразків морських озброєнь.
– Закупівля за кордоном не панацея. Це пригнічує наші підприємства і може створити ситуацію, коли Україна стає повністю залежною від іноземних компаній у питаннях техобслуговування й ремонту впродовж життєвого циклу кораблів, – вважає головний інженер державного «Дослідно-проєктного центру кораблебудування» Дмитро Буссов.
За словами директора-засновника ТОВ «Науково-виробнича корпорація «Клівер» Оксани Врублевської, є вітчизняні підприємства, які мають наукові й виробничі потужності долучитись до державних програм, пов’язаних із кораблебудуванням та модернізацією національного флоту.
– Чи має право на життя державно-приватне партнерство в реалізації стратегічних державних проєктів? Так, і Україна має успішний досвід такої кооперації у спільному міжнародному проєкті будівництва малих броньованих артилерійських катерів для прикордонників Узбекистану (США, Україна, Узбекистан). Цей досвід можна використати і в будівництві національного корвета, – додав гендиректор «Науково-виробничого центру АРІ» Ігор Рибаченко.
У рамках створення корвета розробляється 29 нових вітчизняних зразків комплектувального обладнання
Якщо обговорення інших питань круглого столу мали різні точки зору і проходили в активних дискусіях, то щодо доцільності подальшого будівництва національного корвета, думки у спеціалістів та експертів були однозначні.
– Тільки добудовувати! Одним із важливих аргументів на користь його будівництва є можливість забезпечення подальшої уніфікації корабельних платформ, озброєння і систем, – розповів директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. – А завершення будівництва має стати важливим сигналом, що в Україні існує суднобудівна промисловість і вона здатна виконувати складні замовлення.
Слід нагадати, що в рамках створення корвета розробляється 29 нових вітчизняних зразків комплектувального обладнання. Вони повинні стати основою для модернізації фрегата «Гетьман Сагайдачний», створення нових платформ і проєктів, зокрема ракетних катерів, протикорабельного ракетного комплексу «Нептун» у корабельному варіанті.
Обговорили тут і питання кадрового потенціалу, адже Миколаїв не просто так називають містом корабелів. Та ситуація склалась така, що більшість спеціалістів наразі «підіймають суднобудівну промисловість» у різних країнах Європи і там дуже затребувані.
– Створіть робочі місця з гідною оплатою і я впевнений, що більшість з них повернеться у рідне місто, – переконаний доктор технічних наук, професор, декан факультету морської інфраструктури НУК імені адмірала Макарова Юрій Харитонов. – Наш університет має сторічну історію і підготовка нових кадрів ніколи не припинялась. Раніше існував професійний технікум, який готував зварювальників та інших фахівців. Якщо ухвалять відповідне рішення, можливе і його відновлення.
А загалом система підготовки морських та річкових кадрів потребує перезавантаження і це відбуватиметься в унісон з розвитком морської галузі держави.
Коли модернізують флагман національного флоту?
– Наразі підготовлена вся проєктно-конструкторська документація. Закуплено 80% озброєння та техніки, яку потрібно встановити на корабель, що нині стоїть на складі підприємства «Кузня на Рибальському», – доповів присутнім заступник командувача ВМС України капітан 1 рангу Олексій Доскато.
За словами Олексія Доскато, проблемні питання, які поки що існують, попередньо, будуть вирішені до кінця року, що дозволить продовжити подальшу модернізацію фрегата «Гетьман Сагайдачний».
Фото автора
