Саме тут, у майстерні батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», пошкоджені НРК отримують друге життя, а нові — проходять модернізацію…
2020 рік для штаб-сержанта старшого сержанта Наталії Фабіян є ювілейним: днями минає чверть століття відтоді, як вона вперше вдягнула військовий однострій.
Наталія – донька військового, тож у тому, що пішла батьківським шляхом, немає нічого дивного. Вона народилася в Немирові, на Вінниччині, а дитинство минало в багатьох гарнізонах на теренах колишнього Радянського Союзу – всюди, де служив батько-танкіст підполковник Микола Самодєлов. Наро-Фомінськ і Чита, Ізяслав та Ярмолинці – поїздити довелося. Втім, закінчуючи школу, а після неї технологічний коледж, військовою дівчина себе все ще не бачила.
– Взагалі я мріяла про модельний бізнес, працювала модельєром в ательє – шила верхній одяг, – усміхається штаб-сержант. – Але мама сказала: «В армію!», а в мами такий характер, що до неї і тато – комбат – завжди прислухається…
Так, 25 років тому дівчина стала телефоністкою в одному з підрозділів танкової бригади. Вчилася військової справи на ходу, без відриву від служби. Згодом бригаду було переформовано в Центр утилізації та передпродажної підготовки техніки, а потім, коли скоротили посаду, довелося переводитися.
Новим місцем служби стала Вінниця, окремий полк зв’язку на той час ВПС України. Щоправда, Наталія певний час проходила службу не в обласному центрі, а в одному з підрозділів частини, що розташований у Вінницькому районі. Служила, а паралельно вирішила вчитися.
– Мене завжди приваблювала фінансова справа, тож я пішла на заочне навчання, – розповідає жінка.
За справу вона взялася серйозно – і на одному виші не зупинилася. Після Київського авіаційного технікуму закінчила Сумський національний аграрний університет, згодом – Технологічний університет «Поділля», а потім і магістратуру – знову в Сумах. Такий довгий студентський шлях Наталія пояснює тим, що мала бажання опанувати всі 5 основних фінансових напрямків, знати й уміти все, що пов’язано з фінансами.
Саме через її знання й освіту старшого сержанта почали залучати до роботи з документацією, різного роду перевірок. Вже пізніше, після відрядження до району АТО та нетривалої служби у військкоматі, це стане причиною призначення жінки на посаду штаб-сержанта в управлінні морально-психологічного забезпечення Командування Повітряних Сил.
До району проведення АТО Наталія потрапила у найгарячіший час – у серпні 2014 року. У складі польового вузла зв’язку вона виконувала завдання із забезпечення зв’язком авіації, допоки жінок у підрозділі не було вирішено замінити військовослужбовцями-чоловіками.
На службі вона – досвідчений виконавець та професіонал своєї справи. У вільний від служби час – романтична натура, закохана в природу і тварин. Щодо природи – дописує в кілька природничих та аграрних видань, а тварин у господині в обійсті й не перерахувати: коти, собаки, кози, нутрії… людяність та професіоналізм.
