Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
– Таке змагання проводимо вперше, – розповідає начальник факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного полковник Олександр Тимощук. – Залучаємо до нього третьокурсників, які мають стати командирами танкових і піхотних підрозділів. Змагання має три етапи: подолання «смуги розвідника», виконання вправ стрільб та третій етап – здійснення маршу і надання першої меддопомоги.
«Смугу розвідника» побудували торік для Навчального центру розвідки, який входить до складу Академії. Її довжина – 1200 метрів. На цій дистанції обладнано 26 перешкод. Усі вони різні, дуже складні й розвивають навички військових: силу, витривалість, швидкість, координацію рухів, злагодженість підрозділу. Тут є драбини, канати й мотузкові сітки заввишки шість метрів. Аби їх здолати, слід позбутися страху висоти. Є довгі підземні тунелі, заплутані лабіринти темних приміщень з шумовими гранатами на розтяжках, колодязі й стіна, висотою у два з половиною людських зрости. Здолати її самотужки нереально. Це можливо, коли всі у команді допомагають один одному. Є містки зі стовбурів дерев над глибокими ровами, із високим ризиком втрати рівноваги і падіння в яму.
– Без чудової фізпідготовки пройти смугу неможливо, – зазначає старший керівник змагання на смузі перешкод підполковник Дмитро Опалак. – Курсанти долають її з особистою зброєю, у засобах захисту: бронежилеті та шоломі. Та є ще одна річ: майбутні офіцери швидше та успішніше проходять смугу саме у складі підрозділу й під час змагань. Спрацьовує почуття обов’язку перед групою. Невдача одного – це невиконання завдання відділенням. Тож кожен курсант відкидає всі страхи, діє на межі сил. Це прищеплює хлопцям особливе відчуття команди, колективу.
Заняття з подолання смуги перешкод розвідника з курсантами почали проводити ще пів року тому. З кожним днем вони витрачають менше часу на проходження всіх її елементів. Наразі 1200 метрів з 26 перешкодами – в середньому за 25 хвилин.
– У ЗС України є спеціальні смуги перешкод у морських піхотинців, десантників, спецпризначенців, розвідників і навіть фахівців протитанкових ракетних комплексів. Але наші вихованці: танкісти, піхотинці – теж достойні воїни з багатьма вміннями. Прагнемо, аби вони ставали сильнішими, витривалішими, спритнішими. І відчували, що за рівнем індивідуальної підготовки не поступаються морпіхам чи десантникам. Ми готуємо впевнених у собі командирів, які мають перемагати в бою, – каже полковник Олександр Тимощук.
Після «Смуги розвідника» відділення прибувають на спеціальну ділянку для вогневих вправ. Тут оцінюється не тільки влучність, а й управління вогнем командиром відділення. Далі – стрімкий марш на 1200 метрів і наприкінці – надання першої медичної допомоги умовно пораненому побратиму.
– Курсанти мають визначити характер поранення, надати якісну допомогу, наприклад, накласти турнікет, швидко і правильно евакуювати пораненого з поля бою, – розповідає старший викладач кафедри тактико-спеціальних дисциплін підполковник Володимир Петриця. – Цього військові вчаться з першого курсу. Наше завдання – розвинути у них ці якості так, щоб в екстремальних ситуаціях вони діяли автоматично, виробити у них м’язову пам’ять для таких дій. Наразі курсанти демонструють свої навички. Як правило, діють безпомилково.
Подібні змагання – ефективний спосіб підготовки лідерів, вважають викладачі.
– Пишаюся своїми курсантами, – підкреслює полковник Олександр Тимощук. – На сто відсотків упевнений: це найкращі воїни, які будуть гарними командирами і зможуть вести за собою колектив, виконуючи поставлені завдання.
Фото автора
Відео: Владислав Назаркевич та пресслужба Національної академії сухопутних військ
