Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
До 2022-го 42 державні підприємства Міністерства оборони України буде реорганізовано, 5 — передано на приватизацію у Фонд державного майна України. Ще 44 держпідприємства Міноборони підлягають ліквідації. Це передбачено стратегією реформування об’єктів держвласності зі сфери управління оборонного відомства.
МОУ видано наказ, що регламентує аспекти реформування держпідприємств оборонного відомства
Міноборони врахувало зауваження й результати аналізу ефективності роботи підпорядкованих держпідприємств, проведеного громадськими організаціями, а також вивчило іноземний досвід управління підприємствами воєнної сфери. Крім того, взято до уваги прогноз майбутнього безпекового середовища, щоб забезпечити функціонування та розвиток тих державних підприємств, що відповідатимуть як сучасним потребам, так і викликам майбутнього.
Підприємства, що планують до реорганізації, важливі для оборонного відомства, адже спроможні економно, якісно й ефективно працювати на потреби Збройних Сил. У секторі залучені тисячі висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. Завдання керівництва Міноборони — вчасно завантажувати держпідприємства замовленнями в інтересах ЗСУ й забезпечувати їхнє належне фінансування, щоб іти в ногу з часом у питаннях технічного оснащення, підвищення кваліфікації працівників і програмних рішень. Ті ж держпідприємства, діяльність яких безпосередньо не пов’язана з майбутніми потребами сектору оборони, передадуть для приватизації у Фонд держмайна. Слід також враховувати, що 15 підприємств Міноборони розташовані на тимчасово окупованій території у Криму.
Нині Міноборони України видало наказ, розроблений Комітетом реформ, що регламентує аспекти реформування держпідприємств оборонного відомства. Затверджено Перспективний перелік суб’єктів держвласності, що залучені для виконання найважливіших функцій у межах реформування сектору оборони. Також у відомстві офіційно формалізовано перспективну схему функціонального управління об’єктами держвласності, що належать до сфери управління Міноборони. Планується, що до 2022 року у сфері управління Міноборони залишиться 42 держпідприємства, з яких 40 — у функціональному управлінні Головного управління майна та ресурсів, а 2 — Головного управління розвідки МОУ.
— До речі, підсумки роботи наших держпідприємств за першу половину 2020 року достатньо оптимістичні. Сукупний дохід за перше півріччя 2020-го від діяльності державних підприємств Міноборони — 444 млн грн. За відповідний період минулого року — 363 млн грн. Тобто навіть у несприятливих умовах пандемії COVID-19 маємо незначне зростання. Серед успішних напрямків роботи — військові лісгоспи, ремонт озброєння та військової техніки, а також — Центральний проєктний інститут Міністерства оборони України, який надає послуги з проєктування в інтересах забезпечення потреб Збройних Сил, — констатував заступник Міністра оборони України Ігор Халімон.
Утім, якщо говорити про критерії ефективності управління об’єктами державної власності оборонної сфери, то, на думку заступника Міністра оборони, показник прибутковості таких державних підприємств не може вважатись однозначно визначальним. Для прикладу, ремонтне підприємство Міністерства оборони, що на лівому березі Дніпра, чудово справляється із замовленнями з ремонту дуже необхідного війську озброєння з мінімальною рентабельністю/прибутковістю. Тоді як комерційне підприємство навряд чи візьметься за військову номенклатуру з непривабливим рівнем доходу. При цьому всі податки, збори й відрахування завод сплачує сповна.
На підприємствах часто відчувається дефіцит кваліфікованого управління. Доводиться працювати в ручному режимі з Києва
Кореспондент АрміяInform поспілкувався з начальником відділу організації діяльності державних підприємств та установ управління держвласності Головного управління майна та ресурсів МО України полковником Євгенієм Шатковим.
— Пане Євгене, уточніть, будь ласка, стратегію реформування сфери ДП Міноборони. Як підніматимете ефективність їхнього функціонування?
— Комітет реформ МО України затвердив наказ з реформування ДП, який передбачає оптимізацію їхньої чисельності через реорганізацію та передачу на приватизацію до Фонду держмайна. 11 вересня 2020-го видано наказ, яким затверджено Перспективний перелік суб’єктів держвласності, що залучені для виконання найважливіших функцій у межах реформування сектору оборони. Затверджено перспективну схему функціонального управління об’єктами держвласності, що належать до сфери управління Міноборони. Як уже відомо, згідно з цим документом до 2022 року має залишить 42 держпідприємства.
— З нещодавньої презентації дослідження Незалежного антикорупційного комітету у сфері оборони (НАКО) стало відомо, що результати господарювання більшості з них, на жаль, невтішні…
— Так, за підсумками першого півріччя 2020-го неефективно працювали окремі підприємства, їхній сукупний збиток становить приблизно 12,9 млн грн. Слід врахувати, щодо 40 ДП (40 % від загальної чисельності) розпочато процедуру реорганізації або ліквідації за рішенням органу управління чи суду. 8 з них перебувають у процедурі банкрутства. Тих ДП, що працюють, усього 59. Громадські експерти посилаються на 114, однак, як бачимо, це не відповідає дійсності.
— Чи опрацьовані в Головному управлінні майна та ресурсів Міноборони політики оцінки діяльності ДП, чи діє система контролю за їхнім функціонуванням?
— За 2,5 роки — часу, коли мене призначили на посаду, зроблено чимало. Розпорядженням начальника Управління держвласності за кожним підприємством закріплено спеціаліста. Загалом у нас на одну людину припадає 3-4 ДП. Документообіг з підлеглими установами — щоденний. Функціонує офіційна електронна пошта. Кожен керівник ДП знає, з ким взаємодіяти для налагодження роботи. У Головному управлінні майна та ресурсів діє система єдиного документообігу (СЄДО). Такого раніше не було.
Щодо політик, то у діяльності ми керуємося «Порядком здійснення контролю за виконанням функції з управління об’єктами держаної власності та критеріїв визначення ефективності управління об’єктами держаної власності», затвердженим постановою Кабміну. Гадаю, його назва доволі промовиста.
Загалом із сектором ДП працюють відділ організації діяльності держпідприємств та установ, який я очолюю, а також відділ розрахунково-економічної діяльності. Контроль здійснює і вище керівництво військового відомства. Зокрема цього року заступник Міністра Ігор Халімон заслуховував керівників ДП, які звітували про результати роботи.
— Громадські експерти наполягають на неефективності діяльності держпідприємств Міноборони, вказуючи на відсутність прибутку…
— У цьому теж слід розібратися. ДП МОУ мають справу із замовленнями з ремонту вельми необхідного війську озброєння та техніки з мінімальною прибутковістю. Яке комерційне підприємство візьметься за військову номенклатуру з непривабливим рівнем доходу? При цьому всі податки, збори та відрахування завод сплачує сповна. Як відомо, вільний ринок має дещо інші тенденції та вимоги до його учасників…
До речі, жорстке законодавче регулювання діяльності ДП нерідко стає причиною затягування процесу їхньої ліквідації, що зі свого боку призводить до накопичення заборгованостей. Особливо допікає земельний податок. Попри всі наші зусилля нерідко ми потрапляємо у замкнене коло: підприємство не функціонує, але володіє чималими землями й за це слід щоквартально перераховувати кругленьку суму в бюджет. Але де взяти кошти? Там, де можливо: приєднуємо збиткове ДП до іншого, успішнішого підприємства, яке сплачує борги останнього. Однак, на жаль, усе це непросто. На підприємствах часто відчувається дефіцит кваліфікованого управління. Доводиться працювати у ручному режимі з Києва.
Залишаться ДП, спроможні недорого та якісно працювати на потреби Збройних Сил
— До речі, як нині з наявністю штатних директорів?
— Торік, коли нашу роботу оцінювала Рахункова палата України, цей недолік був зазначений, а на сьогодні питання повністю розв’язане. Тепер у статусі тимчасових виконувачів обов’язків директори перебувають не більше ніж три місяці, тобто термін визначений законодавчо. Далі (залежно від результатів роботи) укладаємо з ними контракт або шукаємо нових претендентів. Тож дані оприлюдненого антикорупційного дослідження вочевидь і тут застаріли.
— А що з готелем «Козацький» у самісінькому центрі Києва, який не функціонує й накопичує борги?
— Це не зовсім так. Історія з «Козацьким» тягнеться ще з 2002 року. Якраз «золоте розташування» підприємства стало для нього злим фатумом. Відбулась інвестиція, що призвела до штучного утворення боргу, внаслідок його рахунки заблоковано. Нечисті на руку ділки намагалися провернути типову схему рейдерського захоплення. Міноборони стало на захист підприємства. Нині справа в суді. Однак попри заяви громадських дослідників, які добре не розібрались у справі, готель продовжує функціонувати у цілком законний спосіб — з веденням книги фінобліку. Сподіваюся, незабаром, із завершенням судового процесу, вийде на гідний рівень. Ми тримаємо це питання на контролі.
— Як з корупційними ризиками у питанні здавання держпідприємствами в оренду фондів і будівель?
— З 2021 року організуємо роботу відповідно до нового закону про оренду. Впевнений: ціна договорів відповідатиме ринковій, а отже, підвищиться й ефективність використання державного майна.
На завершення зазначу, що держпідприємства важливі для оборонного відомства, адже спроможні недорого та якісно працювати на потреби Збройних Сил. Серед найактуальніших наших завдань — їхнє вчасне завантаження. Ті ж підприємства, які не пов’язані із сектором оборони, як уже зазначалося, сплановані до реорганізації або передачі до Фонду держмайна.
— Дякую за розмову.
